promo-zsm
promo-zsm

Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки Олексій Любченко розповів про ціни, податки та реформи

Міністр економіки України: «Ставка ПДВ має бути єдиною»

Перший віцепрем’єр-міністр та міністр економіки України Олексій Любченко дав велике інтерв’ю для Інтерфакс Україна. У питанні про ставку ПДВ міністр економіки наголосив: «Ставка має бути єдиною. Чи 20%, чи 14%, але одна. Років двадцять тому була в Україні дискусія, що треба поступово знижувати ставку до 16%. Я гадаю, що зараз ставка 20% справедлива відповідно до того рівня продуктивних сил, які ми зараз маємо».

– Як оцінюєте результати державного регулювання цін? Чи не планує уряд відмовитися від такої практики?

– Пандемія – нестандартна ситуація, тож і заходів вимагала нестандартних. З березня 2020 року запроваджено декларування цін на 10 соціально значущих продуктів – гречку, цукор, борошно та інші, та 38 найменувань лікарських засобів. А з травня цього року – ще на дизпаливо і бензини. По суті державним регулюванням можна вважати тільки ситуацію з бензином, бо щодо продуктів – це моніторинг за змінами цін.

Зараз я відчуваю, що існує проблема зі скрапленим газом. На ринку відбулася зміна операторів: значним постачальником продуктів “Роснєфті” була Proton Energy (на ринку повʼязують з Віктором Медведчуком, що потрапив під санкції). Була також об’єктивна причина зниження обсягів на ринку – на профілактичний ремонт був Мозирський НПЗ, але можливості “Укртатнафти”, яка зараз займає 50% ринку, могли задовольнити в разі необхідності бензинами.

Та зараз нафтопродукти є. На 1 липня було зменшення залишків газу приблизно на 12% до 1 липня минулого року. За даними системи електронного адміністрування реалізації палива на 1 серпня оперативно 724 млн л бензину, тоді як на 1 липня було 504,7 млн л, газу – 726 млн кубометрів проти 457,45 млн кубометрів на 1 липня, дизпалива – 1700 млн л проти 1365,7 млн л.

– Тобто суттєвої необхідності в регулюванні цін на скраплений газ ви не бачите?

– Ні, й цифри про це свідчать.

– Наскільки в подібних ситуаціях спрацьовує АМКУ?

– Це надважлива установа, яка має щодня працювати над виявленням ринкових дисбалансів, недобросовісних конкурентних практик і взагалі тонко відчувати, що відбувається на ринку.

Зараз парламент проголосував у першому читанні законопроект про реформу АМКУ. Дискусія точиться жорстка, профільний комітет визнав його неконституційним. У нас буде професійна дискусія щодо нього. Треба вдосконалювати систему захисту економічної конкуренції.

Ми очікуємо спільної ефективної роботи з АМКУ щонайменше по двох напрямках – це тютюновий ринок і нафтопродукти. Сподіваюся, все вийде. Керівництво комітету налаштоване на роботу.

– Окремий законопроект щодо оподаткування аграріїв.

– Мінфін розробив законопроект, який зареєстрований у Верховній Раді – це законопроект 5636 з поправками до Податкового кодексу щодо справляння податків з суб’єктів господарювання, які працюють у сфері сільського господарства. Проект закону, зокрема, пропонує передбачити застосування нульової ставки ПДВ при експорті сільськогосподарських товарів лише після надходження валютної виручки. У нас величезна проблема – немає відповідальності за неповернення валютної виручки, вона залишається за кордоном (але інколи повертається у вигляді контрабанди).

Також законопроект пропонує визначити, що знищення сільськогосподарських рослин, насаджень, тварин у звʼязку із форс-мажорними обставинами не є постачанням товарів і, відповідно, сільськогосподарським товаровиробникам не нараховуватимуть ПДВ на вартість знищеного врожаю або тварин.

Ще одна пропозиція – встановити нові підстави для обов’язкової реєстрації платником ПДВ у зв’язку з придбанням протягом останніх 12 календарних місяців сільськогосподарських товарів на суму понад 1 млн грн.

Крім цього, законопроект містить пропозицію вдвічі збільшити ставку єдиного податку для платників четвертої групи. Щодо цієї ініціативи в Мінекономіки виникли зауваження, які ми висловили при погодженні законопроекту. Збільшення податкового навантаження на сільгоспвиробників може призвести до зменшення їх обігових коштів, внаслідок цього зменшується інвестиції в сільське господарство, що негативно позначиться на агросекторі та на ВВП загалом.

Якщо подивитися на градацію за обсягами доходу сільгоспвиробників у четвертій групі, то ті, у кого мільярди, платять вдесятеро менше податків ніж ті, у кого мільйони. Принаймні, моя особиста думка – слід займатися тими, хто має мільярдні доходи, а не переглядати умови для малого бізнесу. Так, там дійсно формально держава недоотримує, але треба пам’ятати і про розвинену систему державної підтримки сільгоспвиробників в ЄС, та й в усьому світі. Ми навіть не можемо конкурувати в традиційній продукції – цукор, молоко через дотації державами ЄС. Над цим предметно працює міністр аграрної політики, тож, сподіваюся, найближчим часом будуть рішення щодо підтримки сільськогосподарських виробників.

– Верховна Рада нещодавно повернула ставки ПДВ для деяких видів агропродукції з 14% до 20%, але міністр агрополітики знову пропонує знизити ставку до 14% для всіх видів агропродукції. А ви на чиєму боці?

– Ставка має бути єдиною. Чи 20%, чи 14%, але одна. Років двадцять тому була в Україні дискусія, що треба поступово знижувати ставку до 16%. Я гадаю, що зараз ставка 20% справедлива відповідно до того рівня продуктивних сил, які ми зараз маємо.

– Наскільки ефективність Бюро економічної безпеки залежатиме від того, хто стане очільником нового органу?

– Почну трохи здалеку. В Державній податковій службі існувала група радників, які були першими керівниками знаних у світі податкових органів – британського, естонського, американського. Вони не заважали робити реформи, а додавали практики, комплаєнсу. Митниці так не пощастило. Хто там консультанти, і чи є такого рівня радники? БЕБ треба посилити. Я ставив таке прохання перед керівниками технічної місії. У Державному казначействі США, де за таким напрямком, до речі, працюють і українці, готові допомагати.

Головна історія буде в людях, це правда. Якщо пересаджувати з ДФС в БЕБ, то для чого взагалі ліквідувати цю службу? Чи посадити туди працівників інших правоохоронних органів – економічних підрозділів СБУ, Нацполіції? Інша історія – створити аналітичний центр, який напрацює структуру служби, і штучний інтелект, який би визначав ризики.

У світі зараз тренд на адміністративне переслідування економічних злочинців – закриття рахунків, інші адміністративні обмеження і обтяження. Якщо підемо в цьому тренді, це буде перемога. Бізнесу потрібні не “маски-шоу”, а правила. Необхідно виставити червоні лінії.

Звісно, не варто сподіватися, що ми прокинемося 26 вересня і все працюватиме. Щонайменше, слід ще напрацювати команду. Але політична воля в держави є. Думаю, все вийде.

– А скільки часу потрібно, щоб БЕБ запрацювало?

– Залежить від потужності керівника, якого обере комісія. Чи є такий керівник, мені наразі невідомо. Я бачив список кандидатів, – складна історія.

– Корпоративне управління. В першому читанні прийнятий законопроект про його вдосконалення. Днями була цікава дискусія, де екс-віце-премʼєр та міністр фінансів пан Пинзеник зауважив, що цей документ забере в уряду останні можливості ефективно впливати на держпідприємства, отримувати дивіденди. Його опонентом виступав екс-голова “Нафтогазу” пан Коболєв, який наголошує на тому, що політики власності достатньо, а все інше треба віддавати незалежним наглядовим радам.

– Я погоджуюся з Коболєвим. Корпоративна реформа не відбулася так, як задумувалась, причому виключно через відсутність подальшого її адміністрування. Немає контролю за виконанням цієї реформи. Держава формує політику власності, наглядова рада її реалізує. А виконавчий орган – правління – реалізує конкретні завдання, закріплені фінансовими планами й стратегією розвитку. За останні пʼять років держава переважно не виставляла чітких цілей, а якщо такі були, то виконання їх не контролювалося. Не оцінювали роботу наглядових рад. Ті іноді не розуміли, що від них вимагають, зате отримували заробітні плати на рівні прем’єр-міністрів європейських країн. Було зручно всім, крім держави, яка отримала системні збитки. Чого тільки варті зниження обсягів видобутку газу на чверть в країні, яка стратегічно має йти до енергонезалежності.

Багато законів, стратегій і програм, а адміністрування не відбувається.

– А як контролювати роботу наглядових рад?

– Виставляти стратегічні цілі. Вказати в статуті, коли подається фінансовий план, коли його затверджують, у самому фінплані – чіткі критерії і kpi до правління. Немає фінансового плану – винна наглядова рада. У нас фінплани на 2020 рік затверджують в кінці 2020 року.

– І в разі чого – змінювати склад наглядової ради?

– Так.

– Коли номінаційний комітет повернеться до регулярної роботи?

– Ми вже ввійшли в регулярний режим, проводимо щотижневі зустрічі. Щоправда, одну зустріч довелося перенести через виїзне засідання РНБО. Наше завдання – комунікувати з незалежними членами комітету. Єдина причина, чому Україна дійшла до нинішнього стану корпуправління – відсутність комунікацій. Зараз їх відновили. Члени номінаційного комітету бачать дорожню карту, показники роботи компаній і зарплати членів наглядових рад та правління, особливо великих стратегічних підприємств. Вони по-іншому це сприймають. Для мене було важливо провести якісно перше засідання, коли обирали членів наглядової ради “Магістральних газопроводів України”. Ми створили конкуренцію – запропонували не одну кандидатуру, були альтернативи. Ми підтвердили повноваження діючих членів, добрали ще нових людей.

Кожен незалежний член комітету висловлює свою думку, але не голосує. І на комусь із кандидатів ця думка зійшлася з голосуючими членами. Це дозволяє їм відчути, що вони тут не заради політичної присутності, що їхня участь професійно необхідна. Думка незалежних членів нам важлива. Ба більше, я їм особисто сказав: ми сформували команду серед наших радників з корпоративного управління. Я їх вважаю одними з найфаховіших. Плюс нова команда заступників, департаменти по-іншому почали дивитися на процеси корпоративного управління. Сподіваюся, вдалося надати нового дихання цьому процесу.

Ми запевнили незалежних членів номінаційного комітету, що докладемо всіх зусиль для прийняття законопроекту про вдосконалення корпоративного управління, який пройшов перше читання. Однак ще до його прийняття будемо дотримуватися тих принципів, які в ньому прописані. Взяв на себе відповідальність за те, щоб процес відповідав принципам ОЕСР уже зараз. Це їм імпонує. Під час засідань комітету ми дійсно дотримуємося принципів відкритості, професійності, прозорості, незалежності…

– То найближчим часом можна очікувати рішення щодо наглядових рад “Нафтогазу” й “Укрзалізниці”?

– Так. Зараз вже сформована наглядова рада Одеського припортового заводу. Іде робота щодо підприємств під управлінням Фонду держмайна.

– Чому торгового представника вивели зі складу Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, але уряд днями повернув Тараса Качку до МКМТ. Що відбулося?

– Це суто технічне питання. Секретаріат зважив на зміну заступників, кураторство, тому відбулася плутанина. Але ми це виправили. Тут точно не варто шукати політики!

– Наскільки пріоритетною є робота щодо перегляду економічної частини угоди з ЄС? На які конкретні результати очікуєте?

– Європейський Союз є нашим найбільшим торговельним партнером з питомою вагою торгівлі товарами 40,2% від загального обсягу зовнішньої торгівлі України. Минулий рік був єдиним з 2014 року, коли товарообіг з ЄС впав, але за перше півріччя цього року експорт зріс на 45% і досяг позначки $12,4 млрд. Понад 14 тисяч українських компаній експортують свою продукцію до ЄС.

Поза тим ми й далі маємо торговий дефіцит з ЄС. За перше півріччя він склав -$1,09 млрд. Наше завдання структурно змінити торгівлю з ЄС, щоб у ній переважали промислові товари. До речі, по промислових товарах ми фактично маємо вільну торгівлю. 166 ліній, з яких ми маємо залишкові мита на рівні 0,5-1%, в будь-якому разі зникнуть цього й наступного року. Основна маса продукції – і промислова, і аграрна – експортується без мит.

– Як відбуваються перемовини щодо збільшення квот?

– Так, маємо наразі тарифні квоти на 40 категорій аграрних товарів. Щодо них зараз ведуться формальні переговори, які отримали політичну підтримку на рівні президента і голови Єврокомісії. Уже восени можна буде сказати, які саме квоти будуть збільшені, або й просто скасовані.

Більш важливими для нас є проекти нетарифного характеру – промисловий безвіз, взаємне визнання статусу авторизованих економічних операторів тощо. Мінекономіки разом з Генеральним директоратом по торгівлі домовилися прискоритися в реалізації цих проектів.

Також покращуємо облаштування пунктів пропуску товарів тваринного походження через кордон. До 2023 року має бути встановлене все обладнання. На жаль, чомусь ця робота була зосереджена тільки на білоруському кордоні. В липні провели роботу, щоб розшити напрямок.

– Як розвивається робота щодо поглиблення міжнародної торгівлі в інших напрямках?

– ЄС не єдиний партнер, з яким ми ведемо переговори. Під час візиту президента до США ми хочемо досягти домовленості почати переговори про вільну торгівлю з ними.

До речі, зараз майже завершенні переговори щодо угоди про вільну торгівлю з Туреччиною. Відбулися суттєві позитивні зрушення в перемовинах.

Проведено попередню роботу щодо розширення угоди про вільну торгівлю з Канадою. Сподіваюся, цього року завершимо переговори по розширенню ЗСТ на сферу послуг та взаємний захист інвестицій. Канадська сторона зацікавлена, там є великий інвестиційний потенціал, сконцентрований у приватних пенсійних фондах.

Розблокували ми й роботу єдиної міждержавної комісії з Казахстаном. Відбулася продуктивна зустріч. Зараз отримуємо відгуки від сторін.

В нашому регіоні ми оновили угоду про вільну торгівлю з Північною Македонією і Молдовою – це посилить не лише двосторонню торгівлю, але й згадану вище інтеграцію до виробничих ланцюгів з ЄС.

Відбулася також зустріч з ЧБТР, ми досягли певних цікавих домовленостей. До України там позитивне ставлення.

Проведено підготовчу роботу для переговорів з Тунісом, Єгиптом, Йорданією.

Також ведемо системну роботу з Китаєм, її координує віце-премʼєр Ольга Стефанішина. Ми започаткували спільне дослідження можливості угоди про вільну торгівлю. Результати будуть відомі наступного року, на їх основі буде прийняте політичне рішення щодо початку переговорів. Також активно ведеться спільна робота над підготовкою до переговорів з Індонезією і В’єтнамом.

Україна намагається зараз сконцентруватися навколо своїх національних інтересів, будучи відкритою до всіх країн, з якими співпадають вектори розвитку. Нарешті в нас є стратегія, відштовхуючись від якої ми визначили точки зростання, маємо також Бюджетну декларацію і прогноз соціально-економічного розвитку на три роки, зрозумілі тренди. На всіх зустрічах з представниками іноземних держав повторюємо: Україна, як і кожна країна, має свої вектори розвитку. Якщо вони перетинаються, буде синергія і результат для обох країн.

– Український експорт до Китаю останнім часом шалено зростає. В першому кварталі цього року відбулося зростання на 55% до січня-березня минулого. Це вже стратегічний вектор для нас?

– Стратегічним вектором це може стати тільки тоді, коли будемо торгувати продукцією переробки. Це принципово. Зараз країни, які зацікавлені в переробці, почали вивчати наші можливості – індустріальні парки, можливості розміщувати тут потужності для переробки зерна. Пригадайте заборону вивозити насіння соняшника. Було галасу “все пропало”, а зараз експортують олію, і в Україні створюються робочі місця. Так само можна зробити, принаймні, з фуражним зерном – корми вивозити. Це з точки зору екології оптимальніше, адже при вивозі зерна вивозимо вологу.

– А є якийсь план на той випадок, якщо нам Росія ще щось обмежить або закриє кордони Білорусь?

– А що там ще обмежувати?

– У відповідь на останні чергові обмеження з російської сторони Україна навіть не приймала заходів у відповідь.

– Кожна країна провадить політику, виходячи з власних національних інтересів. Я знаю, що Росія веде політику імпортозаміщення. Нам треба вести свою політику, спрямовану на пошук внутрішнього попиту і внутрішніх інвестицій.

Також читайте: Микола Бабенко про Last Summer Day 2021, що пройде в Києві 30 серпня 2021 року.

Джерело: interfax.com.ua.

Вітаємо 👋
Бажаєте отримувати актуальні новини?

Введіть у поле свій E-mail та отримуйте новини на пошту

Ми не надсилаємо спам!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *