Гноєсховища в ЄС: зміни інфраструктури ферм за останнє десятиліття

Advertisement

Станом на 2020 рік, лише 40% ферм у ЄС мали спеціальні приміщення для зберігання гною. Водночас у деяких країнах цей показник наближається до 100%, тоді як в інших він залишається критично низьким.

За даними Євростату, у 2020 році найвищий рівень оснащення ферм сховищами для гною зафіксовано у Словенії (майже 100%), Латвії (98%) та Естонії (92%). Водночас найменше таких господарств було на Кіпрі (7%), у Греції (11%) та Італії (18%).

З усіх ферм, що мали спеціальні приміщення для гною:

Advertisement
  • 57% використовували сховища для твердого гною,
  • 16% мали закриті резервуари для рідкого гною,
  • 10% застосовували системи глибокої підстилки,
  • 6% мали ями безпосередньо під утриманням тварин,
  • 5% продовжували використовувати відкриті сховища для рідкого гною,
  • 6% мали альтернативні методи зберігання.
Відсоток господарств із гноєсховищами у 2020 р.

Відкриті сховища для рідкого гною, такі як лагуни або ставки, становлять загрозу для довкілля, сприяючи викидам аміаку (NH₃), забрудненню ґрунтових і поверхневих вод. Тому їх використання в ЄС зменшилося на 5 відсоткових пунктів з 2010 по 2020 рік.

Деякі країни повністю відмовилися від відкритих гноєсховищ. Наприклад, у Нідерландах і на Мальті їх більше не існує. Значне скорочення відбулося в:

  • Люксембурзі (-43 в. п.),
  • Ірландії (-36 в. п.),
  • Німеччині (-35 в. п.),
  • Бельгії (-32 в. п.).
Зміни у відкритих сховищах рідкого гною, 2010–2020 (відсоткові пункти).

Незважаючи на загальну тенденцію до скорочення, в Іспанії (+5 в. п.) та Естонії (+3 в. п.) кількість ферм із відкритими гноєсховищами зросла. Незначне збільшення також зафіксовано в Чехії (+0,4 в. п.), Болгарії (+0,2 в. п.) та Італії (+0,1 в. п.).

Європейські фермери поступово відмовляються від відкритих сховищ рідкого гною, що сприяє зменшенню екологічних ризиків. Однак у деяких країнах цей процес відбувається повільно або навіть спостерігається зворотна тенденція. Подальший розвиток системи гноєсховищ у ЄС значною мірою залежатиме від екологічної політики та фінансової підтримки аграріїв.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Аналітика Свинарство Статті

Бабенко: чому падає ціна на свиней, прогноз до кінця 2026 року

Українське свинарство знову у знайомій пастці. Надлишок пропозиції свиней та свинини на ринку та відсутність експорту свинини. Рятує українських свинарів лише нижча собівартість українських свиней за країни ЄС. У липні 2026 року ціна стрімко наближається до 60 грн/кг живою вагою проти преміальних понад 100 грн/кг, до яких свинарі звикли у 2025-му. Директор Центру підвищення ефективності […]

Детальніше
Аналітика Свинарство Статті

Іспанське свинарство: собівартість, ціни та удар АЧС

Іспанія — найбільший виробник свинини в ЄС і другий за обсягами експортер свинини у світі: у 2024 році країна експортувала свинопродукції на 8,8 млрд євро.  2025 рік більшість виробників зустріли з добрими показниками, але завершили його однією з найсерйозніших криз останніх десятиліть — поверненням африканської чуми свиней після понад тридцятирічної відсутності. Микола Бабенко, директор Центру […]

Детальніше
Свинарство Статті

Передача вірусу АЧС через людей — набагато більша проблема

На українсько-данській конференції з біобезпеки підняли наболілу тему: вірус африканської чуми свиней здатний передаватися між тваринами через бактерії, носіями яких є звичайні люди. Ветеринари, зоотехніки, водії, будь-хто, хто заходить на ферму: вся звична система захисту просто не розрахована на цю загрозу. 2024 рік виявився для українського свинарства одним із найважчих. Країна втратила, за різними оцінками, […]

Детальніше
Left Advertisement
Right Advertisement