Бабенко: чому падає ціна на свиней, прогноз до кінця 2026 року

Українське свинарство знову у знайомій пастці. Надлишок пропозиції свиней та свинини на ринку та відсутність експорту свинини. Рятує українських свинарів лише нижча собівартість українських свиней за країни ЄС.

У липні 2026 року ціна стрімко наближається до 60 грн/кг живою вагою проти преміальних понад 100 грн/кг, до яких свинарі звикли у 2025-му.

Директор Центру підвищення ефективності в тваринництві та Асоціації «М’ясної галузі» Микола Бабенко пояснює: головна причина падіння не всередині країни, а в ЄС, де спалахи африканської чуми свиней в Іспанії наприкінці 2025 року сколихнули ціни та наповнили внутрішньоєвропейський ринок надлишком дешевої свинини, зокрема і Україну.

Вихід із кризи, за логікою Бабенка, той самий, що й у Європи: експорт. Але шлях перекриває та сама АЧС.

Ціна падає, а імпорт зріс у рази 

Для порівняння: рік тому, після втрати до 40% поголів’я через спалахи АЧС 2024 року, ціна на живець подвоїлася і трималася в 2025 році вище 2 євро/кг.

У 2026 році різко зростає імпорт. За січень–квітень 2026 року Україна ввезла 13,2 тис. тонн свинини, що у 3,7 раза більше, ніж торік. Основні постачальники — Данія, Польща та Німеччина. Бабенко наголошує: стрибок не про зростання попиту. Частина виробників, які постраждали від АЧС 2024–2025 років, досі не відновила роботу, внутрішній дефіцит разом з високими цінами в Україні і відкрив двері дешевшому імпорту.

Імпорт стримував зростання внутрішніх цін, але тепер він сам став чинником, що тягне їх донизу.

Слід веде в Європу: іспанська АЧС як тригер

28 листопада 2025 року Всесвітня організація охорони здоров’я тварин (WOAH) підтвердила АЧС у диких кабанів у провінції Барселона. Для Іспанії — найбільшого виробника свинини в ЄС і експортера №1 у світі за вартістю (близько 6,7 млрд доларів, майже 18% світового експорту) — це перший випадок за понад 30 років: попереднє вогнище фіксували ще у 1994-му.

Реакція ринку була миттєвою. Ціни на живих свиней в Іспанії впали приблизно на 16% за тиждень, на поросят — на 28%. Японія, Мексика та Філіппіни призупинили закупівлі іспанської свинини; доступ до Китаю Іспанія здебільшого зберегла завдяки принципу регіоналізації, але підприємства в зоні ураження втратили ключові експортні напрями.

Обсяги, які не пішли на експорт, залишилися всередині ЄС і посилили тиск на й без того перенасичений ринок. Нідерландський переробник Vion знизив ціни на туші приблизно на 6% за тиждень, Данія — на 5%. USDA прогнозує падіння експорту свинини ЄС у 2026 році до –7%, а це найбільше серед усіх великих експортерів.

Наскільки болючим є цей удар, показує галузева статистика зсередини Іспанії. За даними презентації на річних зборах InterPIG де Україну представляв Центр підвищення ефективності в тваринництві (СІАВ), 2025 рік Іспанія завершувала як успішний: середня ціна реалізації — 1,59 євро/кг живої ваги без ПДВ за собівартості близько 1,37 євро/кг без ПДВ. Тобто виробники мали позитивну маржу.

Але з кінця листопада, коли прийшла АЧС, ціна обвалилася: станом на липень 2026 вона стабілізувалася на рівні близько 1,31 євро/кг без ПДВ за живу вагу, що нижче за собівартість. За останні 12 місяців маржа іспанського виробника вже від’ємна (близько –3 центи/кг), а за поточною ціною збиток сягає приблизно 7 центів на кілограм живої ваги.

Іспанія експортує 50–55% власного виробництва, і після спалаху потоки різко перерозподілилися всередину ЄС. За п’ять місяців після спалаху загальний експорт навіть зріс приблизно на 4%, але постачання в межах Євросоюзу підскочили на 13%, тоді як за межі ЄС — знизилися на 5% (найсильніше у грудні). Саме ці «зайві» 13% європейського напрямку й тиснуть на ринки-сусіди, зокрема через Польщу, Німеччину та Данію — на Україну.

Саме цей ланцюг — обмеження експорту Іспанії, перерозподіл обсягів усередині ЄС і вихід дешевої європейської свинини на сусідні ринки — Об’єднана Рада українських виробників і переробників свинини називає основним фактором додаткового цінового тиску на український ринок у 2026 році.

Це підтверджує і загальна кон’юнктура: індекс цін на м’ясо FAO у червні 2026 року оновив історичний максимум (131,0 пункту), але свинина стала єдиною категорією, ціни на яку продовжили падати — через надлишок пропозиції в ЄС і слабкий попит з боку низки азійських ринків.

Читайте також:

Об’єднана Рада українських виробників та переробників свинини ініціює антидемпінгове розслідування щодо імпорту свинини

Наступний ризик — АЧС серед домашніх свиней в Іспанії та поширення на Данію чи Нідерланди

Поки що іспанський спалах локалізований у популяції диких кабанів, без випадків на комерційних фермах. Це критично важлива межа: щойно вірус потрапить у домашні стада, масштаб торговельних обмежень зросте кратно. Іспанія вже розгорнула військових, службових собак і дрони довкола Барселони, щоб не допустити занесення інфекції на ферми.

Утім, за оцінкою галузевих експертів, ситуацію можна описати як «локалізовану, але не під контролем»: станом на червень 2026 року нові випадки серед диких кабанів усе ще фіксують. У самій ураженій зоні виробництва майже немає (лічені ферми), але одразу на північ і захід від неї розташовані потужні свинарські райони — тож поширення різко погіршило б наслідки.

Справжній ризик не в самій Іспанії, а географії поширення. Найбільша загроза для світового балансу — поява АЧС там, де її раніше не було, серед топ-10 світових експортерів. Данія (близько 632 тис. тонн експорту до третіх країн) і Нідерланди (близько 666 тис. тонн) досі вільні від АЧС у домашньому поголів’ї й лишаються опорою європейського експорту.

Якщо вірус дійде до їхніх стад, або до Франції, яка межує одразу з трьома ураженими країнами (Іспанією, Італією, Німеччиною), обвал торгівлі помножиться, а хвиля дешевої свинини, що шукає збуту, накриє ринки-сусіди, включно з українським, ще сильніше. Це сценарій, а не прогноз, але саме він визначає верхню межу ризику до кінця 2026 року.

ЄС рятує своє свинарство експортом і повертається в Україну

Показово, як діє ЄС під тиском перевиробництва та АЧС: не закриває виробництво, а відкриває нові ринки й перерозподіляє потоки. Іспанія, втративши частину експорту, наростила присутність на європейському ринку та у 2026 році повернулася в Україну.

Польща й Німеччина — попри статус неблагополучних щодо АЧС країн — у 2026 році відкрили Філіппіни, які визнали регіоналізацію по АЧС. Також Німеччина та Іспанія, попри АЧС, знову постачають в Україну.

Тобто дешевий європейський імпорт в Україні — це не випадковість, а прямий наслідок експортної стратегії ЄС у кризу. Європа розвантажує власний ринок за рахунок відкриття нових напрямів, і Україна — один із них.

Читайте також:

Іспанське свинарство: собівартість, ціни та удар АЧС

Об’єднана Рада: антидемпінг як цивілізована відповідь

8 липня 2026 року на засіданні Робочої групи з питань розвитку м’ясної галузі Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, Держпродспоживслужби та Держмитслужби — Об’єднана Рада українських виробників та переробників свинини запропонувала оцінити можливість застосування антидемпінгових процедур щодо імпорту свинини.

Йдеться не про адміністративне закриття ринку, а про фахову оцінку дисбалансів та їхнього впливу на національного виробника за наявності підтверджених фактів демпінгу або шкоди.

Рада прямо пов’язала цінову нестабільність із ситуацією в ЄС: повторення спалахів АЧС в Іспанії та ускладнення експорту призвели до перерозподілу обсягів усередині Євросоюзу й тиску на сусідні ринки, зокрема український.

Як прецедент згадано вже застосовані Україною антидемпінгові заходи в аграрному секторі — щодо імпорту свіжих огірків і помідорів з Туреччини. Пропонується проаналізувати динаміку імпорту, митну вартість, країни походження та структуру поставок, а також їхній вплив на закупівельні ціни й рентабельність.

Вихід для України — теж експорт: місія в Азію

Логіка симетрична європейській: якщо ЄС рятує своє свинарство експортом, це має робити й Україна. Двадцять років поспіль країна є нетто-імпортером свинини й жодного року не покрила власного споживання власним виробництвом — імпорт закривав від 10 до 30% споживання.

Для експорту ринок був фактично закритий, а періодичний надлишок усередині країни обвалював ціни й заганяв свинарів у збитки, відлякуючи інвестиції. Відкриття експорту дозволило б планувати вкладення довгостроково.

Ставку Бабенко робить не на ЄС, а на Азію. За його логікою, Євросоюз — гравець №1, що забезпечує близько половини світової торгівлі свининою, але сам скорочує поголів’я, вимагатиме від України зависоких стандартів і захищатиме власних виробників. Азійські ж ринки преміальніші: споживання свинини там утричі вище на душу населення (у В’єтнамі — близько 40 кг проти 12–14 кг в Україні).

За оцінкою Бабенка, потенційні обсяги поставок можуть сягати 1 млн тонн — удвічі більше за нинішнє річне виробництво України (500–600 тис. тонн). Стратегічна ціль українських виробників та переробників не дивлячись на поточні труднощі — наростити виробництво до 3 млн тонн на рік, з яких 2 млн на експорт і 1 млн на внутрішнє споживання.

На початку 2026 року Асоціація «Мʼясної галузі» зробила перші практичні кроки. Організовано робочу поїздку до країн Південно-Східної Азії за участі керівництва Держпродспоживслужби та виробників, із зустрічами з профільними органами й потенційними імпортерами:

Філіппіни. Українська сторона запросила філіппінських фахівців провести фізичний аудит системи контролю та підприємств — необхідний етап для відкриття ринку. Очікується, що він може відбутися протягом року.

Сінгапур. Триває погодження ветеринарного сертифіката для продукції формату ready-to-eat — напрям із вищою доданою вартістю. Згодом очікуються онлайн- та фізичні аудити для відкриття експорту мороженої й охолодженої свинини.

В’єтнам. Прискорено технічний діалог: робота триває на рівні опитувальників і міжвідомчої переписки щодо української системи держконтролю — передумова для оцінки України як потенційного постачальника.

Собівартість — головний козир, який рятує українських виробників

Економічний аргумент на користь експорту — собівартість. За даними InterPIG за 2025 рік, повна собівартість українського свинарства становить близько 1,09 євро за кілограм живої ваги без ПДВ, а це одна з найнижчих серед країн-учасниць порівняння.

В Іспанії, найбільшому виробнику ЄС, середня собівартість у 2025 році становила близько 1,37 євро/кг живої ваги, тобто приблизно на третину вища за українську. Тобто навіть за нинішньої низької ціни в Україні вітчизняний виробник має фору за витратами, якої немає в європейських колег. 

За оцінкою очільника Асоціації, реалізація експортного потенціалу здатна додатково генерувати 6–12 млрд євро доданої вартості щороку, зокрема через попит на корми: споживання зерна могло б зрости з довоєнних 2 млн до 10 млн тонн, із проміжною ланкою у вигляді біоетанолу, відходи виробництва якого йдуть на корм свиням, що б подвоїло додану вартість з 6 млрд євро щороку до 12 млрд євро щороку.

АЧС — формальна перепона на всіх напрямках

Головний бар’єр Бабенко називає прямо: АЧС залишається невирішеною проблемою в Україні вже 14 років поспіль — з 2012 року. Через спалахи 2024 року галузь втратила до 40% поголів’я, і саме цей дефіцит спричинив дворазовий ріст цін на живець у 2025-му.

Виробники звикли до преміальної ціни понад 2 євро/кг і чимало з них перестали контролювати собівартість — у 2026 році це загрожує вже не лише втратою прибутковості, а й прямими збитками.

АЧС створює ризик і на європейському напрямку. При вступі до ЄС нелегальний продаж інфікованих свиней, який в Україні понад десятиліття «виручає» виробників через відсутність компенсацій, може стати реальною перепоною євроінтеграції. Іспанія та Португалія вже стикалися з тиском ЄС саме через загрозу поширення хвороби.

Вакцина існує, програму санації можна запустити, але рішення на державному рівні досі не ухвалено. Цьому, зокрема, нашкодили самі виробники, які у 2023 році категорично виступили проти впровадження вакцинопрофілактики АЧС.

Азія теж дешевшає

Поки Україна готується виходити на Азію, ціни там ідуть донизу. Станом на 28 червня 2026 року закупівельні ціни на живих свиней, наприклад, у В’єтнамі продовжили спадний тренд: 61 000–67 000 донгів/кг (2,03–2,24 євро/кг, або 99–110 грн/кг живою вагою без ПДВ). І навіть на цьому спаді в’єтнамський свинар отримує за живець удвічі більше за українського.

Додатковий тиск створює Китай, що забезпечує майже половину світового виробництва: у першій половині 2026 року китайський ринок під тиском надлишку й слабкого попиту, ціни та імпорт падають, а уряд скорочує поголів’я свиноматок.

Менший китайський імпорт означає, що більше експортної свинини з інших країн шукатиме збуту на решті ринків — і посилюватиме конкуренцію там, куди прицілюється Україна.

Прогноз до кінця 2026 року

Базовий сценарій: закупівельна ціна на живих свиней в Україні до кінця 2026 року залишатиметься під тиском і, найімовірніше, триматиметься в діапазоні, близькому до нинішнього, без повернення до преміальних рівнів 2025-го. Три чинники працюють проти зростання: збережений надлишок дешевої свинини в ЄС після іспанської АЧС, високий імпорт і слабкий світовий попит на тлі падіння китайських закупівель.

Поява АЧС серед домашніх свиней в Іспанії або її прихід до раніше «чистих» топ-експортерів (Данії, Нідерландів) чи до Франції здатні різко збільшити обсяг «безпритульної» дешевої свинини та ще сильніше обвалити ціни в Європі та довкола неї. Для України це означало б поглиблення цінового тиску та збитки для виробників, насамперед, що втратили контроль над собівартістю.

Що це означає для галузі? Стратегічна відповідь — та сама, що й у ЄС: диверсифікація збуту через експорт, насамперед у преміальну Азію, паралельно з цивілізованим захистом внутрішнього ринку (антидемпінгова оцінка) на період цінової турбулентності. Але обидва інструменти лишаються заблокованими, доки не розв’язано питання АЧС і системного відновлення поголів’я. 

Висновок незмінний уже багато років: попри найнижчу в Європі собівартість, без вирішення проблеми АЧС Україна не реалізує ані експортного потенціалу, ані здатності захистити власний ринок. І навіть більше, поява нових спалахів АЧС за умови відсутності вакцини несе ще більшу загрозу для ціни на свиней ніж навіть дешева свинина з ЄС.