Станом на 2020 рік, лише 40% ферм у ЄС мали спеціальні приміщення для зберігання гною. Водночас у деяких країнах цей показник наближається до 100%, тоді як в інших він залишається критично низьким.
За даними Євростату, у 2020 році найвищий рівень оснащення ферм сховищами для гною зафіксовано у Словенії (майже 100%), Латвії (98%) та Естонії (92%). Водночас найменше таких господарств було на Кіпрі (7%), у Греції (11%) та Італії (18%).
З усіх ферм, що мали спеціальні приміщення для гною:
- 57% використовували сховища для твердого гною,
- 16% мали закриті резервуари для рідкого гною,
- 10% застосовували системи глибокої підстилки,
- 6% мали ями безпосередньо під утриманням тварин,
- 5% продовжували використовувати відкриті сховища для рідкого гною,
- 6% мали альтернативні методи зберігання.
Відкриті сховища для рідкого гною, такі як лагуни або ставки, становлять загрозу для довкілля, сприяючи викидам аміаку (NH₃), забрудненню ґрунтових і поверхневих вод. Тому їх використання в ЄС зменшилося на 5 відсоткових пунктів з 2010 по 2020 рік.
Читайте також:
Єврокорм: інноваційні рішення для ефективної годівлі свиней
Деякі країни повністю відмовилися від відкритих гноєсховищ. Наприклад, у Нідерландах і на Мальті їх більше не існує. Значне скорочення відбулося в:
- Люксембурзі (-43 в. п.),
- Ірландії (-36 в. п.),
- Німеччині (-35 в. п.),
- Бельгії (-32 в. п.).
Незважаючи на загальну тенденцію до скорочення, в Іспанії (+5 в. п.) та Естонії (+3 в. п.) кількість ферм із відкритими гноєсховищами зросла. Незначне збільшення також зафіксовано в Чехії (+0,4 в. п.), Болгарії (+0,2 в. п.) та Італії (+0,1 в. п.).
Європейські фермери поступово відмовляються від відкритих сховищ рідкого гною, що сприяє зменшенню екологічних ризиків. Однак у деяких країнах цей процес відбувається повільно або навіть спостерігається зворотна тенденція. Подальший розвиток системи гноєсховищ у ЄС значною мірою залежатиме від екологічної політики та фінансової підтримки аграріїв.
Читайте також: