Африканську чуму свиней (АЧС) вперше виявили у дикого кабана в окрузі Оберхафель землі Бранденбург. Підтвердження було отримано 21 листопада від Національної референс-лабораторії Інституту Фрідріха-Леффлера (FLI). Випадок зафіксовано неподалік міста Гранзе, що розташоване на північному сході округу, а загальна кількість випадків АЧС в Німеччині перевалила за 500 в 2024 році (тим часом, як в Україні зафіксовано лише 72).
Після підтвердження випадку місцева влада негайно активувала необхідні заходи контролю. У регіоні проводяться інтенсивні пошуки для визначення масштабів поширення захворювання. Встановлюють мобільну огорожу, щоб обмежити пересування диких кабанів, а свинарів регіону закликають посилити біозахисні заходи на фермах, щоб запобігти потраплянню вірусу до свійських тварин.
За словами Антьє Тепфер, голови державної кризової команди з контролю за АЧС, відстань між місцем знахідки в Оберхафелі та вже зараженими районами на німецько-польському кордоні свідчить про можливий «стрибок зараження». Основна версія передбачає, що вірус міг потрапити через діяльність людини: заражені предмети або Їжу/корм, які містили вірус.
Для уточнення шляху передачі розпочато епідеміологічне розслідування. На сьогодні в землі Бранденбург зафіксовано:
- 3427 випадків АЧС серед диких кабанів.
- 5 спалахів у домашніх свиней.
Оберхафель став черговим викликом у боротьбі з АЧС, підкреслюючи важливість постійного посилення біозахисних заходів.
Тим часом в Україні ситуація з АЧС бажає кращого. Попри масштабні збитки, які тільки у 2023-2024 роках сягнули близько 1 мільярда євро й продовжують збільшуватися кожного дня, в країні досі відсутні дієві заходи боротьби з чумою. Популізм, дезінформація та затримка з реєстрацією вакцини суттєво ускладнюють можливість контролю за захворюванням.
На тлі цього, світ активно впроваджує нові підходи, а Домініканська Республіка вже використовує в’єтнамську вакцину проти АЧС, яку почали виробляти в місцевих лабораторіях. Румунія ж завершила тестування вакцини та підтвердила її ефективність, готуючись до впровадження.
Україна ж продовжує зволікати з використанням сучасних рішень, ставлячи галузь свинарства під загрозу катастрофи.
Запровадження вакцинації, посилення моніторингу та біозахисту мають стати першочерговими заходами для захисту українського свинарства від подальшого знищення.
