Микола Бабенко, виконавчий директор Асоціації “М’ясної галузі”.
Рік тому публікація “З 2021 р. нас очікує закриття неефективних свинокомплексів” була поширена багатьма ЗМІ, але одразу викликала шквал критики і заперечень у професійному середовищі свинарів. Ніхто не міг, навіть, подумати, що восени до перевитрат свинарів на кормах додасться ще одна проблема – ріст цін на корми на 50% і все відбудеться як в українській приказці – “де тонко, там і рветься”.
Пройшов рік, і, на жаль, ми побачили закриття свинокомплексів. Але “рвати” свинокомплекси не перестало і ті, які працювали на дешевшому минулорічному зерні (запаси зроблені до подорожчання), які очікували зниження ціни зерна врожаю 2021 року – вже в роздумах за майбутнє своїх бізнесів.
Урожай 2021 ще у жнива побив усі цінові рекорди, прогнозується і подальший ріст цін на зернові.
І свинарі стали ще більшими заручниками відсутності багаторічної державної аграрної політики та стратегії розвитку свинарства. Слідом за свинарями, в заручниках м’ясна галузь та все населення країни, бо подорожчання м’яса як подорожчали олія і цукор – для багатьох просто не впишеться у сімейний бюджет.
В структурі агросектору України тваринництво займає в 2 рази меншу частку ніж в ЄС
Згідно з Національною економічною стратегією на період до 2030 року (НЕС 2030), затвердженою Кабміном України, структура агросектору України – це 79% рослинництво та 21% тваринництво. Структура ж інших країн має інший розподіл – орієнтовно “50/50”. У ЄС – це 57% рослинництво та 43% тваринництво.
Вирощування споживає продукцію рослинництва, переробка споживає продукцію тваринництва і кожен ланцюг створює додану вартість і робочі місяця, наповнює економіку податками – це розуміють всі.
У НЕС 2030 передбачене збільшення частки виробництва та переробки продукції тваринництва та збільшення частки переробленої продукції в агропромисловому секторі до 50 відсотків.
Як підтримують населення, а разом з ним тваринництво і птахівництво інші країни – експортери зерна?
Підвищення цін на корми не означає готовність споживачів платити вищу ціну на свинину і ціни на свинину за рік не змінилися. Впродовж року ми чітко бачили залежність між штучними спробами спровокувати ріст цін на свиней та свинину, ростом імпорту дешевшої свинини і послідуючим падінням цін на свиней в Україні. Українські свинарі знаходяться у глобальному ринку: якщо ціна на свинину зростає в Україні – то спочатку зменшується її споживання і потім зростає імпорт дешевшої свинини. Але вирощувати свиней у збиток в 2022 році ніхто не буде. Отже, прогноз для свинарства на 2022 рік – невтішний.
Втрутитись має держава. Виправданим є запуск плаваючого експортного мита на зерно як довгостроковий механізм для стабілізації внутрішніх цін на продовольство і захисту національного продовольчого ринку від росту світових цін. Експортне мито на зерно не лише стримає зростання цін на продовольство, а і здатне простимулювати розвиток вирощування та переробки.
Така міра є економічно обгрунтованою і для аграріїв, адже собівартість вирощування зернових (пшениця, ячмінь, кукурудза) в Україні за рік змінилися не значно, і середня складає 3 тис грн/т без ПДВ (112 $), тоді як середні ринкові ціни на зернові 7 тис грн/т без ПДВ (262 $), собівартість сої і соняшника (також значна частка в кормах для тварин) 6 тис грн/т без ПДВ (224 $), а ринкова ціна 17,5 тис грн/т без ПДВ (655 $).
Плаваюче мито на вивіз зерна за кордон може стати і “ціновим демпфером”, і джерелом наповнення бюджету з якого кошти будуть повертатися у вигляді інвестицій у вирощування і переробку.
Формула визначення розміру мита: розмір мита залежить від поточних експортних цін.
Приклад розрахунку:
- Якщо світова ціна зернових перевищує 200 $ за тонну, то експортер повинен буде сплатити мито в розмірі 70% від суми, на яку перевищена базова ціна.
Приклад:
- Тонна зернових коштує 250 $.
- Базова ціна – 200 $.
- 250 – 200 = 50 $
- 70% від 50 $ = 35 $ має сплатити мита експортер за кожну тонну.
- Якщо світова ціна зернових дорівнює менше 200 $ за тонну – мито не стягуватиметься.
Куди варто спрямувати цей податок: гроші, отримані державою від експортного мита, у вигляді субсидій варто повертати сільгоспвиробникам та переробникам, насамперед тваринництву, мясній та молокопереробній галузям. Гроші від експортного мита надходять в державний бюджет, але потім повертаються до відповідної області пропорційно обсягам зерна, яке та виростила, а місцева влада доведе гроші вже безпосередньо до сільгоспвиробників та переробників.
Якими будуть ціни на продовольство для населення і що експортне мито дасть тваринництву?
Нас очікує складна осінь, всі прогнозують подорожчання комунальних, а до них може додатися ще більший ріст цін на продовольство, м’ясо зокрема.
Однак введення експортного мита на зернові:
- Зніме соціальне напруження і ріст цін на продовольство, який неминуче відбудеться восени 2021 року, у разі, якщо експортне мито не ввести.
- Стане стимулом для розвитку вирощування і переробки, збільшення обсягів виробництва і доданої вартості, експорту, надходження валюти в країну, збереже існуючі і створить нові робочі місця в країні.
- Збільшить бюджет на підтримку тваринництва та переробки, зокрема на введення компенсацій свинокомплексом за свиней у випадку африканської чуми свиней, та птиці у випадку пташиного грипу, зупинення практики нелегального продажу інфікованих свиней та птиці.
Експорт зернових з України досягає 50 млн т/рік, тобто може бути сформований фонд на понад 2,5 млрд дол держпідтримки АПК.
Наприклад, на запуск програми розвитку м’ясної галузі Нове свинарство 2025 потрібно 1,2 млрд дол, але її реалізація забезпечить 3 млрд. дол доданої вартості в економіку України щороку.
Ці та інші кроки задля розвитку вирощування і переробки обговорять представники галузей та влади на заході 30 серпня 2021 року – Last Summer Day 2021.
