У травні 2026 року Всесвітня організація охорони здоров’я тварин (ВООЗТ, WOAH) оприлюднила «Настанови щодо вакцин проти африканської чуми свиней: польова оцінка та моніторинг після вакцинації» — 44-сторінковий документ для ветеринарних служб і компетентних органів країн, які розглядають вакцинацію проти АЧС. Для України, де питання реєстрації вакцини AVAC ASF LIVE перебуває на розгляді, документ закриває головну прогалину: досі не існувало міжнародних правил того, як саме країна має перевіряти вакцину проти АЧС у польових умовах і контролювати її після запуску.
Що це за документ
Настанови продовжують стандарт ВООЗТ щодо виробництва живих атенуйованих вакцин проти АЧС, ухвалений 2025 року, і охоплюють наступний етап — оцінку вакцини в реальних умовах ферм. Документ підготували Інститут Пірбрайта (Велика Британія) та Міський університет Гонконгу за участю експертної групи, до якої увійшли, зокрема, представники Бюро тваринництва Філіппін, В’єтнамського національного аграрного університету, Європейського агентства з лікарських засобів, ФАО та Панафриканського центру ветеринарних вакцин.
ВООЗТ виходить з того, що живі атенуйовані вакцини вже отримали реєстрацію в кількох країнах Південно-Східної Азії, інші країни розглядають їх запровадження, а дані про польову ефективність ветеринарних вакцин загалом значно бідніші, ніж для вакцин для людей. Звідси ключова рекомендація: для нових вакцин проти АЧС з обмеженими даними польові випробування варто проводити до реєстрації в країні — особливо там, де вакцину ще не тестували в різних системах виробництва і на різних породах.
Одинадцять головних рекомендацій документа зводяться до п’яти речей: польові випробування до дозволу; чітка національна ціль вакцинації; незалежний дорадчий комітет без конфлікту інтересів; вакцинація лише як частина ширшої стратегії разом із біобезпекою, контролем переміщень і наглядом; система моніторингу після вакцинації, створена до старту програми, а не після.
Що настанови дають Україні
- Готовий протокол польового дослідження. Розділ 3 описує дизайни рандомізованих контрольованих випробувань (на рівні тварини, ферми або поетапного запровадження), визначення випадку АЧС, розрахунок вибірки з посиланням на безкоштовні онлайн-калькулятори, критерії включення, засліплення, графік відбору проб (0, 7, 14, 21, 28, 60, 120 і 240 днів після вакцинації), лабораторні методи — ПЛР, типувальну ПЛР для розрізнення польового та вакцинного вірусу, секвенування, ІФА — і статистичний аналіз. У додатках — формули розрахунку вибірки та форма обліку для ферм. Українське дослідження, сплановане за цим протоколом, буде зрозумілим будь-якому регулятору світу і стане частиною міжнародної доказової бази.
- Право спиратися на дані інших країн. Схема ухвалення рішень у документі прямо передбачає: якщо країні бракує ресурсів на власне випробування, вона запитує польові дані про ефективність у країн-членів ВООЗТ зі схожими характеристиками виробництва. ВООЗТ закликає до обміну даними, зокрема через державно-приватні партнерства і публікацію зведених звітів там, де повне розкриття неможливе. Для України це означає, що дворічний філіппінський моніторинг на понад 500 тис. свиней із дозволом на вільний продаж — не «дані виробника», а повноцінний регуляторний аргумент. Канал обміну даними з філіппінською стороною українська делегація погодила ще в березні 2026 року.
- Оцінка «користь–ризик» замість «так або ні». Розділ 4 описує, як до запуску національної програми зіставити користь (зниження захворюваності, смертності, виробничих втрат) і ризики (тимчасове виділення вакцинного вірусу, побічні ефекти, реверсія вірулентності, ефективність нижча за очікувану) із залученням усіх учасників ланцюга. Настанови також вимагають спершу визначити національну ціль: для регіону, де АЧС є ендемічною, це скорочення кількості спалахів і втрат, а не викорінення. Україна живе з АЧС з 2012 року — це саме такий сценарій.
- Відповідь на головне заперечення — безпеку живих вакцин. Розділ 5 дає трикрокову систему фармаконагляду: перелік очікуваних побічних ефектів для ферм і ветслужб, план дій, протокол комунікації та базу даних для повідомлень, періодичний перегляд програми. Окремо — геномний моніторинг для виявлення реверсії вірулентності та рекомбінації, а також нагляд за дикими свинями. Ризик реверсії, яким досі обґрунтовували відмову від вакцинації, у настановах ВООЗТ є не підставою для заборони, а об’єктом контролю.
- Незалежність, згода і компенсації. Польове випробування має супроводжувати незалежний дорадчий комітет без конфлікту інтересів у виробництві чи дистрибуції вакцини, із залученням епідеміологів, статистиків і самих виробників свинини. Господарства-учасники дають поінформовану згоду, а оскільки вакцина на момент випробування не зареєстрована, тварини з дослідження підлягають вибракуванню і не потрапляють у харчовий ланцюг — тому настанови вимагають передбачити компенсацію їх вартості. Саме ці витрати — дослідження, лабораторія, компенсації, реєстраційний пакет — Центр підвищення ефективності в тваринництві (CIAB) має на увазі, коли пропонує виробникам долучитися до фінансування проєкту.
ВООЗТ також пропонує країнам технічну підтримку в плануванні досліджень і аналізі даних через свої референс-лабораторії та центри співпраці.
Позиція CIAB
Центр підвищення ефективності в тваринництві (CIAB) разом з Об’єднаною радою українських виробників та переробників свинини пропонує пройти шлях, описаний у настановах, у п’ять кроків:
- Держпродспоживслужба та протиепізоотичні комісії формулюють національну ціль вакцинації — для України це скорочення спалахів і втрат.
- Україна запитує польові дані у Філіппін і В’єтнаму через вже погоджений канал обміну.
- Проводиться українське польове випробування за протоколом розділу 3 — з незалежним дорадчим комітетом за участю наукових установ, Держпродспоживслужби та виробників і з компенсацією господарствам-учасникам.
- За результатами — оцінка «користь–ризик» і рішення щодо реєстрації та програми вакцинації.
- Система моніторингу після вакцинації та фармаконагляду створюється до старту програми.
«Досі головним аргументом проти вакцинації в Україні було те, що немає міжнародних правил, за якими перевіряти вакцину, — і тому треба чекати на ЄС. Цього аргументу більше немає. ВООЗТ описала, як країна має провести польове дослідження, як оцінити користь і ризики і як контролювати вакцину після запуску. Більше того, вона прямо дозволила спиратися на дані країн зі схожим свинарством — і такі дані у Філіппін є. Україна може пройти цей шлях швидко, якщо почне зараз», — коментує Микола Бабенко, директор CIAB.
Про рішення Філіппін щодо вільного продажу вакцини AVAC ASF LIVE та відправлення перших 100 тис. доз — у попередньому матеріалі meatnews.
