Україна робить перші кроки до системного регулювання застосування антимікробних засобів у птахівництві. Нова процедура призначення антибіотиків і рецептурних препаратів для птиці та інших продуктивних тварин має впорядкувати схеми лікування на фермах і наблизити вітчизняну практику до стандартів ЄС.
Про це заявив Віталій Башинський — консультант ФАО, національний координатор проєкту ЄС в Україні та голова Громадської ради при Держпродспоживслужбі. За його оцінкою, нові вимоги — це перший з двох необхідних кроків реформи.
Це нелегкий період змін і підлаштувань під нові умови. За досвідом країн ЄС, нічого складного тут немає, — наголосив експерт, додавши, що з часом усі виробники адаптуються до нових правил.
Другий крок, на думку Башинського, значно складніший і принциповий: запровадження чіткої простежуваності всіх антимікробних субстанцій, які потрапляють у тваринництво в обхід офіційного виробництва ветеринарних лікарських засобів. Йдеться про висококонцентровані субстанції, які можуть закуповуватись і застосовуватись поза будь-яким ветеринарним контролем. Саме такий канал найважче відстежити і саме він становить найбільший ризик з точки зору резистентності до антибіотиків.
Башинський наполягає: відповідальність має бути не лише адміністративною, а й кримінальною — і для того, хто продав субстанцію, і для того, хто придбав. Такий підхід вже реалізований у законодавстві ЄС і, на думку експерта, Україна має рухатися в тому самому напрямку.
Для вітчизняних виробників птиці це означає практичне посилення документообігу: рецептурне призначення, контроль схем лікування, відповідальність за самостійне застосування незареєстрованих субстанцій.
