На українсько-данській конференції з біобезпеки підняли наболілу тему: вірус африканської чуми свиней здатний передаватися між тваринами через бактерії, носіями яких є звичайні люди. Ветеринари, зоотехніки, водії, будь-хто, хто заходить на ферму: вся звична система захисту просто не розрахована на цю загрозу.
2024 рік виявився для українського свинарства одним із найважчих. Країна втратила, за різними оцінками, до 40% поголів’я. І показово, що постраждали не лише дрібні господарства без належного захисту — вірус зазирнув і туди, де на біобезпеку не шкодували ні грошей, ні зусиль.
«Дан-Фарм Україна» — данський свинокомплекс, що працює в Україні з 2001 року, має виробництва на Київщині та Житомирщині і входить до двадцятки найбільших виробників свинини в країні. Холдинг Agro East A/S, якому належить компанія, об’єднує близько 70 данських фермерів, кожен з яких знає ціну порядку на фермі. І все одно — АЧС. Стандарти були, процедури дотримувались, вірус прийшов.
Вірус є завжди, незалежно від спалахів
Андрій Бузун, професор епізоотології Національної академії аграрних наук України, докладно пояснив механізм.
АЧС має дві форми існування. Перша — та, що у всіх на слуху: масовий падіж, знищення поголів’я, карантин, збитки. Це активна форма, і саме проти неї спрямовані всі чинні протоколи.
Але є друга — проактивна. Між спалахами вірус нікуди не дівається, він переходить у непомітний, низькопатогенний стан і ховається серед певних видів бактерій. Свині живуть, їдять, ростуть без жодних симптомів, тоді як вірус сидить на їхніх бактеріях і чекає свого часу.
«Ми боремось з африканською чумою свиней, яка вміло ховається серед бактерій. Ніби усмішка чеширського кота: наче кота нема, а усмішка залишається», — каже Бузун.
Як це виглядає на практиці: одне порося на навчальному господарстві пережило три послідовні спалахи АЧС. Поки навколо знищувались цілі поголів’я, воно жило. Коли його нарешті привезли до лабораторії — аналіз показав АЧС. Жодного симптому АЧС, але вірус є. Оце і є проактивна форма.
Як людина стає носієм вірусу
За експериментальними даними групи Бузуна, бактерії, серед яких ховається вірус (вірофорні бактерії), поселяються на мигдаликах та слизових оболонках дихальних органів, в тому числі людських. Тобто людина може стати носієм цих вірофорних бактерій — а отже, і переносником вірусу. Від ферми до ферми. Без жодних симптомів, навіть не здогадуючись про це.
Душ на вході, дезкилимок, «чиста» і «брудна» зона, роздільний спецодяг — усе це добре захищає від більшості загроз. Але коли сам працівник стає потенційним переносником, ці заходи просто не досягають мети. Бо вони не для цього сценарію проєктувалися. Саме тому навіть зразкові за біобезпекою підприємства в країні з вірусним забрудненням харчового ланцюга отримують спалахи, нібито нізвідки.
Старі правила, які давно час міняти
Нормативна база, якою досі керуються і в Україні, і в ЄС, написана в 1970-х. Тоді АЧС існувала тільки серед свійських свиней, у дику природу ще не проникала — і про те, що вірус може зберігатися в бактеріях і передаватися через людей, не знали просто тому, що цього ще не досліджували.
Відтоді картина змінилась кардинально. Вірус давно у природі, дикий кабан став головним резервуаром, наука пішла далеко вперед. Але інструкції лишились ті самі.
Бузун нагадав і таке: ще у 2014–2015 роках його група за допомогою математичного аналізу точно вирахувала, як АЧС поширюватиметься Україною і Європою. Прогноз збувся майже точно. На нього тоді не відреагували, і галузь за це заплатила.
Вакцина — не панацея, але єдине, що закриває цю конкретну діру
Якщо вірус може прийти на ферму через людину, яку не зупинить жоден протокол, — потрібен захист, що діє всередині самої тварини. Незалежно від того, звідки прийшов збудник.
Саме для цього потрібна вакцина — і застосовувати її треба не тоді, коли вже є загиблі, а раніше: коли серологічний аналіз показує, що вірус уже є, але клінічних ознак ще немає. У Євросоюзі цей підхід давно має назву — метафілаксія.
Іспанія — єдина країна в Європі, яка АЧС перемогла. Восьмирічна робота: регулярна серологія, своєчасна переробка підозрілого поголів’я, системний підхід. Тепер до цього рецепту додається вакцина.
Команда Бузуна ще у 2021 році затвердила через фармкомісію «Методичні рекомендації “СтопАЧСмікс”» — робочий документ з раннього попередження спалахів. Тепер вони пропонують додати туди вакцинацію і відпрацювати схему разом із данськими партнерами — на реальному підприємстві з реальними даними.
Показово, що поки в Україні тривають дискусії, В’єтнам — країна, яка за півроку втратила 6 мільйонів свиней через той само генотип 2 АЧС, що циркулює і в нас, — уже довела власну комерційну вакцину до серійного виробництва. У березні 2026 року українська торговельна місія зустрілася з виробником AVAC Vietnam і отримала пряму пропозицію: купіть пробну партію вакцин AVAC ASF Life і тестуйте самі, не чекайте, поки в ЄС почнуть вакцинувати АЧC, бо ваші ситуації дуже різні.
Ще раніше, на форумі «Зерно. Свині. М’ясо — 2025», Асоціація «М’ясної галузі» озвучила той самий посил: країни, які запровадили вакцинопрофілактику, вже повернулись на міжнародний ринок і торгують свининою між собою. Україна з її вдвічі нижчою собівартістю виробництва, ніж у ЄС, могла б заробляти на експорті понад 6–12 млрд євро щороку.
Чому українсько-данська конференція важлива
Раніше розмова про вакцину виглядала як суперечка між науковцями і регуляторами. Тепер до неї активно долучається бізнес, який уже зазнав серйозних збитків через зволікання та дискусії.
Данські інвестори не пішли з України після 2024 року. Вони хочуть працювати далі — але не на сліпу удачу. І те, що власники як українських так і данських свинокомплексів публічно підтримуватимуть вакцинопрофілактику, — це вже не наукова дискусія. Це сигнал від людей, які знають, скільки коштує помилка і які хочуть змінити ситуацію.
Наукові підстави для вакцини є. Практичний запит від галузі є. Залишається одне питання — чи почують це ті, хто приймає рішення.
