

Іспанська національна асоціація м’ясної промисловості (ANICE) висловила глибоке занепокоєння рішенням Міністерства сільського господарства, рибальства та продовольства (MAPA) дозволити експорт живих овець до Алжиру. Цей договір набирає чинності 21 квітня.
Рішення прийняте в складний для вітчизняної м’ясної промисловості період. Останніми роками Іспанія зазнала різкого скорочення популяції овець, що призвело до зменшення постачання тварин, що в свою чергу підвищило ціни на худобу до історичних рівнів. Цей дефіцит лише погіршується через зростання експорту живих тварин до третіх країн, зокрема до Марокко. Тепер до цього списку додається й Алжир, що ще більше ускладнить ситуацію на внутрішньому ринку.
ANICE зазначає, що Алжир вже давно є стратегічним ринком для іспанського експорту м’яса та субпродуктів. За підсумками 2024 року, ця країна посідає третє місце у світі за обсягом і друге — за вартістю експорту іспанського м’яса овець. Цей ринок стабільно зростає, зокрема з 2019 року, коли експорт іспанської яловичини до Алжиру зріс на 116% за вартістю і на 40% за обсягом. Проте рішення експортувати живих овець до Алжиру може порушити стабільність іспанської м’ясної індустрії, оскільки фокус зміщується на спекулятивний ринок, орієнтований на торгівлю живими тваринами. Це викликає занепокоєння через потенційні ризики для здоров’я худоби, враховуючи історію Алжиру з високою поширеністю дуже заразних захворювань.
Генеральний директор ANICE, Джузеппе Алоізіо, підкреслив негативний вплив цього рішення на іспанську м’ясну промисловість, зазначивши:
“У час, коли на внутрішньому ринку відчувається дефіцит тварин, що призводить до рекордного зростання цін на овець, дозвіл на експорт живих тварин є легким рішенням, яке шкодить м’ясному ланцюгу та всім ланкам, які генерують додану вартість.”
Він також висловив занепокоєння, що цей крок може підривати конкурентоспроможність іспанської м’ясної промисловості та завдати шкоди міжнародній репутації бренду Іспанії.
Це рішення спричинило хвилю критики, оскільки воно порушує необхідний баланс для підтримки внутрішнього ринку та одночасного забезпечення міжнародних експортних угод.

Читайте також: