Українська торговельна місія до країн Азії (21–31 березня 2026 року) після Сінгапуру та Філіппін завершилася у В’єтнамі – країні, яка не просто пережила найбільшу в Азії епізоотію з АЧС, а побудувала на її уроках нову ветеринарну індустрію. І якщо Філіппіни показали українській делегації, як виглядає системна програма вакцинопрофілактики АЧС, то В’єтнам показав високий рівень регуляторної політики та, що ще важливіше, виробника самої успішної вакцини проти АЧС.
Країна, яка втратила за 6 місяців 6 мільйонів свиней – і зробила висновки
У 2019 році В’єтнам зіткнувся з тим, чого Україна ще намагається не помічати. Африканська чума свиней генотипу 2 – того самого, що циркулює і в Україні, і в більшості європейських країн – знищила у Вʼєтнамі понад 6 мільйонів голів за буквально півроку. Для країни, де свинарство є основою продовольчої безпеки, це був удар стратегічного масштабу.
Але реакція В’єтнаму була принципово іншою, ніж та, яку ми бачимо в Україні. Замість того, щоб чекати рішень від міжнародних організацій, В’єтнам запустив власну програму розробки вакцини проти АЧС і в 2013 році довів її до комерційного продукту.
AVAC Vietnam: від лабораторії до 6 мільйонів доз
Ключовою подією в’єтнамської частини місії стала робоча зустріч із керівництвом AVAC Vietnam JSC – виробника першої у світі комерційної вакцини проти АЧС AVAC ASF LIVE.
Українську делегацію зустрів особисто генеральний директор і головний дослідник вакцини доктор Ван Діп – людина, яка отримала PhD в Японії, понад 20 років спеціалізується на захворюваннях свиней та розробці вакцин, а минулого року отримав спеціальну державну премію в розмірі 120 тисяч доларів за успіх у розробці вакцини проти АЧС.
З української сторони в зустрічі взяли участь Сергій Ткачук – Голова Держпродспоживслужби України, Ігор Лоцкін – директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини, Оксана Осьмачко – радник Голова Держпродспоживслужби України, Микола Бабенко –директор Асоціації «М’ясної галузі», а також учасники торгової місії – представники провідних мʼясопереробних підприємств Асоціації «Мʼясної галузі».
AVAC – це не стартап і не лабораторія. Компанія є частиною групи RTD, має 27 років досвіду у виробництві ветеринарних вакцин, заснована у 2012 році із загальним капіталом 15 мільйонів доларів. Виробничий майданчик площею 2,3 гектари в провінції Хунг’єн повністю інтегрований в індустріальну зону та сертифікований Всесвітньою організацією охорони здоров’я тварин (ВООЗТ) – першим серед в’єтнамських виробників. У компанії працюють близько 115 спеціалістів, функціонують шість виробничих ліній та три дослідницькі департаменти – вірусологічний, бактеріологічний та діагностичний.
Цифри виробництва говорять самі за себе: на сьогодні AVAC випустив 6 мільйонів доз вакцин проти АЧС, з яких 1 мільйон пішов на експорт. Компанія має партнерів у 10 країнах світу, серед яких – Філіппіни (900 тисяч доз чотирма партіями упродовж двох років), Індонезія (120 тисяч доз з плановим замовленням ще 500 тисяч), а також Малайзія, Індія, Нігерія. Окремо – Україна, де партнером виступає українська компанія ТОВ «Ветмаркет».
Що показали дані: ефективність, обмеження, чесна картина
Під час зустрічі доктор Ван Діп представив детальні дані досліджень, які українська делегація попросила надати для подальшого аналізу.
Вакцина AVAC ASF LIVE призначена для свиней віком від чотирьох тижнів та свиноматок. Одна доза забезпечує захист на п’ять місяців з ефективністю понад 80%. Дані випробувань показують: через два тижні після вакцинації захист становить близько 60%, але вже з четвертого тижня до п’ятого місяця ефективність зростає до 100%. Після шести місяців ефективність поступово знижується, тому доктор Ван Діп рекомендує ревакцинацію кожні п’ять місяців, якщо свині не були реалізовані на м’ясопереробне підприємство.
Окремо було обговорено питання безпеки: за словами розробника, навіть при стократному передозуванні вакцина залишалася безпечною для тварин. Ризик розповсюдження вакцинного вірусу – мінімальний: в контрольованих експериментах передачі вірусу від вакцинованих тварин до невакцинованих зафіксовано не було. Вакцина не впливає на ефективність інших вакцин, зокрема проти PRRS та КЧС.
Ключовою конкурентною перевагою AVAC є власна система культури клітин — макрофагів, розроблена особисто доктором Ван Діпом. Саме ця система, за його словами, відсутня у конкурентів – включно з розробниками в Китаї, Росії та Європі. AVAC використовує власний запатентований штам вірусу, а не штам, отриманий з-за кордону. Як підкреслив генеральний директор компанії, AVAC провів понад тисячу експериментів на живих тваринах – обсяг даних, з яким жоден конкурент на сьогодні порівнятися не може.
Водночас було відверто обговорено й обмеження. З 2021 року у В’єтнамі з’явився новий рекомбінантний штам, що поєднує генотипи 1 і 2. Поточна вакцина забезпечує лише частковий захист від цього штаму: при низькому вірусному навантаженні — захищає, при високому – поки ні. AVAC уже працює над новою вакциною для цього штаму і планує її реєстрацію протягом найближчих півтора-двох років.
Для України ця деталь є важливою, але не критичною: в Україні циркулює генотип 2, проти якого поточна вакцина AVAC ASF LIVE демонструє високу ефективність. Рекомбінантний штам, що створив проблеми у В’єтнамі, в Європі наразі не зафіксований.
«Не чекайте на ВООЗТ. Тестуйте самі»
Мабуть, найважливішим моментом зустрічі стала пряма рекомендація доктора Ван Діпа українській стороні.
Він підкреслив, що стратегія для України має бути мітигаційною – тобто спрямованою на стримування розповсюдження інфекції, а не на негайну елімінацію хвороби. Країни з розвиненою біобезпекою – Німеччина, Бельгія, Польща – можуть дозволити собі стратегію елімінації без вакцини, бо мають інтенсивні ферми з жорстким контролем. Україна, як і країни Азії, має різномасштабне свинарство з обмеженою біобезпекою – і саме тому потребує вакцину як перший крок.
Доктор Ван Діп запропонував конкретний механізм: Україна може закупити пробну партію вакцини для проведення власних випробувань в реальних умовах. Це дасть змогу отримати дані, на підставі яких можна буде приймати рішення – а не чекати роками, крім того міжнародні організації вже узгодили рекомендації із застосування вакцин проти АЧС.
Цей підхід виявився дискусійним для української сторони, яка зі слів учасників орієнтується на процедури ЄС та ВООЗТ. Але факти, озвучені на зустрічі, ставлять під сумнів стратегію очікування: стандарти ВООЗТ щодо вакцин проти АЧС були опубліковані лише у 2025 році, у той же час в 2024 році втрати українського свинарства через АЧС склали до 40% поголів’я.
Чому великі фармкомпанії не створили вакцину
Одне з найцікавіших питань, яке поставила українська сторона: чому саме В’єтнам, а не США, Іспанія чи Німеччина?
Відповідь доктора Ван Діпа була системною: розвинені країни обирають стратегію елімінації без вакцинації. Вони не використовують живі вакцини навіть проти таких хвороб, як класична чума свиней чи ящур, якщо можуть контролювати ситуацію через менеджмент та біобезпеку. АЧС ще не потрапила до Північної Америки та Великобританії – тому ці ринки поки не мають гострої потреби у вакцині. Натомість у країнах, де свинарство масштабне, різноформатне і з обмеженою біобезпекою, вакцина стає єдиним реалістичним інструментом контролю.
Конкуренція та ризики: не всі вакцини однакові
Під час зустрічі було порушено ще одну принципову тему – конкуренцію на ринку вакцин проти АЧС. Наразі у В’єтнамі працюють три компанії-виробники, і не всі їхні продукти демонструють однакову безпеку.
Доктор Ван Діп згадав випадок, коли свині, вакциновані продуктом конкурента, загинули через чотири місяці після вакцинації. Компанія-виробник пояснила це неправильним застосуванням, і вакцина залишилася на ринку. Попри це, продукт не було відкликано.
Це створює плутанину серед фермерів — і у В’єтнамі, і на міжнародному рівні. Саме тому доктор Ван Діп підкреслив: AVAC використовує власний штам, розроблений і запатентований компанією, а не отриманий від інших розробників. Кожна країна, яка розглядає впровадження вакцинації проти АЧС, має ретельно перевіряти походження штаму та повноту даних випробувань.
Філіппінський досвід як аргумент
Під час зустрічі неодноразово згадувалися дані з Філіппін, де вакцина AVAC ASF LIVE застосовується вже понад два роки. За словами доктора Ван Діпа, рівень захисту на філіппінських фермах, що застосовують вакцину, становить 100%. Компанія очікує отримати дозвіл на вільний продаж на всій території Філіппін до липня 2026 року.
Доктор Ван Діп рекомендував українській стороні звернутися безпосередньо до філіппінського уряду за об’єктивними даними, оскільки AVAC, як приватна компанія, не може виступати неупередженим джерелом інформації – і він це чесно визнає.
Як стало відомо з попередньої частини місії, Україна домовилася з Філіппінами про двосторонній обмін даними щодо програми вакцинопрофілактики АЧС – тобто цей канал вже відкритий.
Що означає візит до AVAC для України
Ситуація з АЧС в Україні, за словами самого доктора Ван Діпа, є для нього зрозумілою – і вона дуже схожа на ситуацію в азійських країнах, а не в Європейському Союзі. Масштабне різноформатне свинарство, обмежена біобезпека, відсутність системного реагування – все це робить Україну кандидатом саме на вакцинну стратегію, а не на стратегію елімінації.
Робоча вакцина існує. Вона пройшла комерційне застосування у кількох країнах. Дані відкриті. Виробник готовий до співпраці і навіть пропонує пробні партії для самостійного тестування.
«Ми приїхали у В’єтнам, щоб побачити на власні очі те, що для багатьох в Україні досі залишається абстракцією: серійне виробництво вакцини проти АЧС – це реальність, а не перспектива. AVAC – це 6 мільйонів доз, 10 країн-партнерів, тисячі експериментів на живих тваринах. Але найважливіше, що ми почули від доктора Ван Діпа: не чекайте на міжнародні організації – тестуйте самі, приймайте рішення самі. Поки ми чекаємо, інші країни вже діють. Питання одне: скільки ще поголів’я має втратити Україна, щоб почати?» – підсумував Микола Бабенко, директор Асоціації «М’ясної галузі» та Центру підвищення ефективності в тваринництві.
Асоціація «М’ясної галузі» за результатами візитів до Сінгапуру, Філіппін та В’єтнаму готує комплексну пропозицію для профільних органів влади, яка включатиме конкретні кроки щодо прискорення реєстрації вакцини проти АЧС в Україні, проведення власних випробувань та створення механізмів швидкого регуляторного реагування. Навіть науковий комітет ВООЗТ підкреслює, що не вакцинопрофілактика, а сама АЧС є головною перепоною агроекономіки у співпраці з ЄС. Результати місії доводять, що саме вакцинопрофілактика АЧС в системі «м’якого стемпінг-ауту» дає реальні можливості повернути привабливість свинарства для українського бізнесу.