Європейська комісія 7 липня 2026 року ухвалила першу в історії ЄС Стратегію тваринництва — рамкову Комунікацію, що визначає довгострокове бачення розвитку сектору. Документ спрямований на посилення продовольчої безпеки, зниження залежності від імпорту кормового білка та підвищення стійкості галузі.
Тваринництво забезпечує близько 40% доданої вартості аграрного сектору ЄС, генерує 400 млрд євро річного обороту та створює зайнятість для приблизно семи мільйонів людей на чотирьох мільйонах ферм.
Стратегія визначає п’ять пріоритетів: готовність до криз, конкурентоспроможність (усередині ЄС і на глобальному ринку), сталість, підтримка всіх типів ферм і регіонів, а також якість виробництва.
Читайте також:
Іспанське свинарство: собівартість, ціни та удар АЧС
Одним із ключових інструментів криз-менеджменту є нові механізми управління ризиками, покликані допомогти виробникам швидше відновлюватися після спалахів хвороб тварин.
Окремий напрям — підтримка держав-членів у профілактиці, ранньому виявленні та реагуванні на епізоотії. Документ супроводжується Планом дій щодо білка, який має підняти частку білкових культур і олійних власного виробництва ЄС із 25% (2025 рік) до 35% до 2035 року.
Щодо добробуту тварин Стратегія передбачає перегляд законодавства: спершу для курей-несучок і бройлерів (до кінця 2026 року), а окрема пропозиція щодо свиней — включно з переходом від індивідуальних станків до групового утримання — очікується у другому кварталі 2027 року. Комісія також заявила про намір узгоджувати міжнародні виробничі стандарти відповідно до зобов’язань перед СОТ.
Ухвалення документа схвально зустріли галузеві організації. Італійські асоціації ASSICA та Salumitalia назвали Комунікацію зміною риторики Брюсселя після років, коли, за їхнім формулюванням, тваринництво вважали «коренем усього зла». Президент ASSICA Лоренцо Беретта наголосив на стратегічній цінності передових тваринницьких кластерів як осередків інновацій.
Президент Salumitalia Крістіано Людовічі окремо відзначив акцент на цифровізації, застосованій до добробуту тварин і систем транспортування й контролю.
Обидві організації закликали запустити процес створення взаємного фонду для управління ризиками, пов’язаними з хворобами тварин, насамперед АЧС та пташиним грипом, щоб покрити не лише прямі, а й непрямі збитки, які нині випадають із страхового покриття.
Для української галузі документ має подвійне значення. По-перше, у контексті євроінтеграції він задає орієнтири, до яких доведеться адаптувати національне регулювання, зокрема щодо добробуту свиней та управління ризиками АЧС.
По-друге, курс ЄС на самозабезпечення кормовим білком і посилення внутрішньої конкурентоспроможності може вплинути на умови експорту української продукції на європейський ринок.
