Бактерії, стійкі до карбапенемів, що раніше асоціювалися переважно з лікарняними інфекціями, все частіше виявляються у харчових тварин та продуктах харчування в країнах Європейського Союзу та ЄАВТ. Такий висновок оприлюднено в останній науковій оцінці Європейського агентства з безпеки харчових продуктів (EFSA), датованій 11 квітня 2025 року.
Хоча поки не існує переконливих доказів прямої передачі цих мікроорганізмів людині через їжу, ідентичні штами бактерій виявлялися як у тварин, так і у людей, що вказує на можливі шляхи міжвидового переносу.
Йдеться про бактерії групи Enterobacterales, які продукують карбапенемази — ферменти, що руйнують одну з найефективніших груп антибіотиків для лікування тяжких інфекцій у людей. Стійкість до карбапенемів суттєво обмежує можливості лікування і становить серйозну загрозу громадському здоров’ю.
Ключові висновки EFSA:
- Бактерії, що продукують карбапенемази (CPE), виявлені у 14 з 30 країн ЄС/ЄАВТ з 2011 року.
- Найчастіше виявлялися E. coli, Enterobacter, Klebsiella та Salmonella, які переважно походять від наземних тварин, що вирощуються для виробництва продуктів харчування (свині, велика рогата худоба, в меншій мірі — птиця).
- У ряді країн-членів ЄС кількість випадків зростає, зокрема у 2021 та 2023 роках, з чітким збільшенням поширення серед свиней, великої рогатої худоби та птиці.
- Лише 10 країн з 30 мають плани дій у разі виявлення CPE, що вказує на недостатню готовність до протидії загрозі.
Рекомендації EFSA:
- Розширити моніторинг на інші джерела харчових продуктів та бактеріальні види, які наразі не охоплені спостереженням, зокрема на Klebsiella.
- Поліпшити методи виявлення та проводити ретельні ретроспективні дослідження та типування штамів, щоб ідентифікувати шляхи поширення, включаючи можливу передачу через працівників ферм чи корм.
- Зосередити дослідження на проєктуванні цільових наукових робіт, які дозволять глибше зрозуміти механізми поширення CPE у харчовому ланцюгу.
Експерти наголошують, що зростання присутності CPE у продуктах тваринного походження — це не лише виклик для безпеки харчування, але й втрата ефективності критично важливих антибіотиків для людини. Своєчасне реагування, науково обґрунтовані рішення та міждержавна співпраця мають стати пріоритетом у боротьбі з цією загрозою.
Читайте також:
