promo-zsm
promo-zsm

Чим цікавий для України аграрний досвід Бразилії?

Чим цікавий для України аграрний досвід Бразилії?
pigcentre

Як інвестиції в інновації можуть прискорити досягнення Україною заповітної мрії вітчизняного АПК — прогодувати весь світ?

В далекому 2013 році у своїй статті Микола Бабенко закликав представників агропромислового комплексу України до консолідації та спільних дій щодо розвитку галузі. У статті фахівець показав позитивний досвід Бразилії.

Минуло 8 років, тепер Бразилія – це ТОП-експортер багатьох видів сільськогосподарської продукції з доданою вартістю, яка заробляє мільярди євро на міжнародному ринку. Зокрема, експорт курятини перейшов 4 млн тонн, свинини – 1 млн тонн.

Головне питання від Миколи Бабенка в статті залишається актуальним для українських виробників і зараз – чи готові українські підприємці інвестувати в ефективність роботи всієї галузі, підвищуючи конкурентоспроможність цілої країни, залишаючи на другому плані протистояння, суперчки і відходити від практики неефективного використання ресурсів?

Повна стаття, що вийшла в листопаді 2013 року:

Надлишок дотацій у Євросоюзі, квотування імпорту, низькі закупівельні ціни — як тільки не виправдовують українські виробники сільськогосподарської продукції свою слабку присутність на зовнішніх ринках і невеликі успіхи всередині країни. Набагато важливішим системним недоліком у роботі агробізнесу є відсутність сучасних відпрацьованих технологій.

Embrapa – двигун бразильского прогресу

40 років тому, коли в Бразилії створювалася Корпорація сільськогосподарських досліджень Embrapa (Empresa Brasileira de Pesquisa Agropecuária), перед владою цієї країни, очевидно, теж стояло схоже питання. І відповідь на нього була дана швидко: так, впроваджувати через силу. В Україні кожен сам вирішує для себе, за якою технологією вирощувати продукцію, як її переробляти та продавати. А тим часом, єдиний похід до цих аспектів міг би кардинально поліпшити галузь.

Спочатку завдання Embrapa полягало в тому, щоб збирати в усьому світі найкращі практики ведення сільського господарства, акумулювати їх, адаптувати до бразильських реалій, розробляти інновації, які б дозволили поліпшити продуктивність. І що найважливіше — впроваджувати всі ці розробки у життя. Корпорація займається всім — від виведення нового насіння, нових порід великої рогатої худоби, до створення ультратонкого обгорткового паперу для харчових продуктів, що змінює колір, коли їжа псується, а також надміцних тканин, що розкладаються, і перев’язувальних матеріалів. Це в Embrapa розробили систему осушення земель у тропічних регіонах країни, що дозволило, у тому числі збирати і два врожаї цілого ряду культур замість одного.

По всьому світу працюють лабораторії корпорації, які збирають найкращі напрацювання аграрних дослідників-практиків. Щороку у роботу Embrapa з урядової скарбниці інвестуються мільйони доларів. Але що важливо, вона працює при цьому не на кишеню якогось одного конкретного виробника, а на користь усього аграрного бізнесу Бразилії.

Одна із статей доходів Embrapa – це роялті за використання її технологій у виробництві. Однак це не винаходи-“пустушки”, якими рясніють відповідні реєстри в Україні. Йдеться про реальні інновації, які приносять більше прибутку, підвищуючи ефективність виробництва. За підрахунками місцевих аналітиків, долар, вкладений у роботу Embrapa, дає від 13 до 16 доларів ефекту для економіки Бразилії.

Тваринництво

Щодо тваринництва, то ця організація впровадила єдині стандарти та технології для галузі, які зараз застосовуються по всій країні. На перший погляд, таке копіювання технологій, яке не враховує регіональних особливостей штатів, може здатися недалекоглядним. Однак бразильські фахівці наполягають – саме “сліпе” дотримання робітниками стандартів, запропонованих Embrapa, дозволило їм вже через кілька років з бідності привести галузь до рентабельності. Вони щиро пишаються тим, що на сьогодні понад 10% постачання продовольства на світовий ринок уже за цією, а загальна вартість експорту бразильської агропромислової продукції минулого року досягла рекордної цифри — понад 10 млрд. дол. США.

Коментар Миколи Бабенка, листопад 2021 року:

Чи потрібна така установа в Україні? Однозначно так і ми її створили 10 років тому – це Центр підвищення ефективності тваринництві (СІАВ). Створили не взявши з державного бюджету жодної копійки. Зараз наявної бази СІАВ вже недостатньо і для розвитку хоч би двох галузей – свинарства і м’ясної нам потрібні експериментальні ферми, а краще з можливостями, що дає фундаментальна наука. Для цього найкраще підходить Інститут свинарства НААН, який, на жаль, працює всі останні роки неефективно.

Приватний бізнес – свинарі, поки що не готові інвестувати в ефективність роботи всієї галузі, підвищуючи конкурентоспроможність цілої країни, залишаючи на другому плані свої власні амбіції. Тому без участі держави у модернізації наших двох галузей не обійтися. Бразильці йшли до свого успіху роками — їхній результат очевидний. Що обере український бізнес напередодні глобальних викликів? Питання залишається відкритим.

Джерело: delo.ua.

Вітаємо 👋
Бажаєте отримувати актуальні новини?

Введіть у поле свій E-mail та отримуйте новини на пошту

Ми не надсилаємо спам!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *