М’ясне скотарство України: логістичний тупик, кадровий дефіцит і загроза з боку петропротеїну

Advertisement

Українське м’ясне скотарство накопичило цілу низку проблем, що ставлять під сумнів конкурентоспроможність галузі навіть після перемоги. Про це розповів Ігор Тютюшкін, заступник директора Асоціації «М’ясної галузі».

Перша проблема — структурна. Понад 80% поголів’я ВРХ в Україні зосереджено в молочному секторі. Спеціалізовані м’ясні породи (абердин-ангус, герефорд) займають мізерну частку, тому яловичина залишається побічним продуктом молочного виробництва. 

Інвестиційний цикл у галузі — один із найдовших в АПК: від осіменіння телички до отримання бичка на забійну вагу 500–550 кг минає від 24 до 30 місяців, тоді як у птахівництві оборотність капіталу становить 40–45 днів й до 6 місяців у свинарстві. Будь-яка криза в молочному секторі автоматично дестабілізує ринок яловичини.

Advertisement

Друга — воєнна. Окупація, бойові дії та замінування пасовищ на Сході та Півдні знищили сотні тисяч голів ВРХ. Мобілізація забрала фахівців, і критичною точкою став брак водіїв худобовозів та рефрижераторів: навіть наявне товарне стадо важко вивезти на забій.

Третя — логістична. Туреччина пропускає м’ясо лише за міжурядовими контрактами. Маршрут через порти Румунії та Болгарії з поромним переходом до Грузії перевантажений: черги тривають тижнями, а здорожчання поставок сягає 30–40%. Глобальне споживання яловичини коливається на рівні 59,5 млн тонн — і за ці обсяги йде жорстка конкуренція. На ринку Узбекистану, де попит б’є рекорди через туристичний бум, Україну витісняють Казахстан (суміжні кордони, залізниця) і Білорусь (державні субсидії). Єдина стала перевага — преміальна яловичина зернової відгодівлі та халяль-сертифікація за стандартами GSO 2055-1.

Четверта — стратегічна. Тютюшкін відкрито назвав тиск на галузь системним: поки фермери банкрутують через ціну на дизель і митні бар’єри, корпорації вкладають мільярди у зелені альтернативи, зокрема у реанімацію технології петропротеїну — синтезу білка з нафтопродуктів і природного газу за допомогою бактеріальних культур. Асоціація розглядає захист традиційного скотарства як питання продовольчої безпеки України, а не лише рентабельності.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Аналітика Свинарство Статті

Бабенко: чому падає ціна на свиней, прогноз до кінця 2026 року

Українське свинарство знову у знайомій пастці. Надлишок пропозиції свиней та свинини на ринку та відсутність експорту свинини. Рятує українських свинарів лише нижча собівартість українських свиней за країни ЄС. У липні 2026 року ціна стрімко наближається до 60 грн/кг живою вагою проти преміальних понад 100 грн/кг, до яких свинарі звикли у 2025-му. Директор Центру підвищення ефективності […]

Детальніше
Аналітика Свинарство

Німеччина скоротила виробництво свинини у січні–травні 2026 року

Виробництво свинини в Німеччині за перші п’ять місяців 2026 року дещо зменшилося. За даними Федерального статистичного відомства (Destatis), на промислових бойнях країни з січня по травень забили близько 18,48 млн свиней, на 0,9%, або приблизно на 164 тис. голів менше, ніж за той самий період торік (18,65 млн). Спад визначає передусім скорочення забою тварин вітчизняного […]

Детальніше
Аналітика Свинарство

Китай нарощує виробництво свинини у 2026 році, ціни досі під тиском

Китай — найбільший у світі виробник свинини, на нього припадає близько половини світового обсягу. Зростання виробництва 2025 року перейшло і на початок 2026-го. За даними Національного бюро статистики, у I кварталі 2026 року виробництво свинини зросло на 4,2% рік до року — до 16,7 млн тонн, а забій сягнув 200,3 млн голів (+2,8%). Головний драйвер […]

Детальніше
Left Advertisement
Right Advertisement