За даними компанії, світова торгівля свининою перейшла від моделі, орієнтованої на Китай, до більш фрагментованого й регіонально розподіленого ринку. Конкуренція між експортерами посилюється одразу на кількох напрямках, а ситуацію додатково розхитують спалахи хвороб тварин, торговельна політика та геополітична напруженість.
Обсяги світової торгівлі свининою досягли піку близько 12 млн тонн у 2020–2021 роках — тоді попит на імпорт різко зріс через спалах африканської чуми свиней у Китаї, який суттєво скоротив внутрішнє виробництво в країні. У 2022–2023 роках відбулася корекція: обсяги впали до рівня, трохи нижчого за 10 млн тонн. Відтоді ринок стабілізувався, але не повернувся до попереднього піку.
Імпорт свинини Китаєм суттєво скоротився після піку 2020–2021 років — внутрішнє виробництво відновилося, а зростання споживчого попиту сповільнилося на тлі слабшої макроекономічної ситуації та поступового переходу споживачів до курятини й яловичини. Частка Китаю у світовому імпорті свинини впала з 43% у 2021 році до 23% у 2025-му, причому найпомітніше — саме в сегменті свинячого м’яса.
Натомість Мексика стала найбільшим у світі імпортером свинячого м’яса (без урахування субпродуктів) через обмежене внутрішнє виробництво. Країни Південно-Східної Азії, зокрема Філіппіни та В’єтнам, також наростили імпорт, щоб компенсувати наслідки хвороб тварин і брак місцевого виробництва. Цей зсув насамперед вигідний експортерам — США, Канаді та Бразилії.
Оцінка динаміки належить аналітикам Rabobank: за їхніми даними, зростаюча фрагментація ринку означає, що експортерам доводиться одночасно конкурувати за більшу кількість напрямків збуту, а не орієнтуватися переважно на Китай, як це було раніше.
