5 грудня відбувся онлайн-вебінар “Розвінчуємо міфи про вакцинопрофілактику АЧС”, який зібрав фахівців галузі, власників свинокомплексів, ветеринарних лікарів, зоотехніків, науковців, студентів і всіх, хто прагне захистити свої господарства від африканської чуми свиней (АЧС). Захід організував ТОВ “Центр підвищення ефективності в тваринництві” (СІАВ) за підтримки ГС “Об’єднана Рада українських виробників та переробників свинини”.
Спікером заходу був Андрій Бузун – завідувач лабораторії ТОВ “Центр підвищення ефективності в тваринництві”, експерт з біобезпеки тваринництва.
Учасники вебінару отримали детальні відповіді на ключові питання щодо боротьби з африканською чумою свиней (АЧС), серед яких:
- Чому чума африканська, а шкода євразійська?
АЧС давно перестала бути локальною африканською проблемою, перетворившись на глобальну економічну загрозу та інструмент недоброчесної конкуренції . Незважаючи на назву, її наслідки сьогодні відчувають у різних куточках світу, особливо в Євразії. До 2014 року транскордонне поширення хвороби зі Сходу в Європу йшло переважно мимо України – північним шляхом. Але вже навесні 2014 року, із початком війни, Україна зіткнулася з безпрецедентним транскордонним заносом АЧС. Інфіковані дикі кабани, трупи свиней, що потрапляли прикордонними річками, та нелегальна торгівля інфікованими тваринами створили надзвичайно складну ситуацію. Тобто вперше за всю історію спалахів АЧС поза території Африки її занос стався, схоже як і у 2007 році на Кавказі, через заражених диких кабанів. За 2-3 місяці 2014-2015 років в Україні сформувався південний шлях поширення АЧС – “епізоотична воронка” з Київської-Чернігівської областей у Одеську область. Спалах хвороби на підприємстві “Калита” влітку 2015 року через нелегальний продаж заражених свиней “розмив цей південний тренд” по всій території Україні, перетворивши її на ключовий транзитний вузол АЧС для Півдня Європи.
Існуюча до 2023 року система боротьби з АЧС на таке швидке укорінення хвороби у фауні не була розрахована. Вітчизняна ветеринарна служба, хоч і з перемінним успіхом, намагається стримувати поширення вірусу – навіть за умов масового порушення фермерами і власниками свиней норм біобезпеки, які зумовлені зокрема проблемами з державними компенсаціями. Однак сучасне вторгнення росії призвело практично до паралічу біобезпеки свинарства. Агротерористичні дії ворога, включно з дезінформацією, разом з недоброчесною конкуренцією окремих операторів ринку всередині країни критично послабили галузь свинарства України та підірвали її м’ясну промисловість. У 2023 році ВООЗТ, на основі останніх революційно значущих наукових і біотехнологічних здобутків цивілізації розробила драфт-Мануал з протиепізоотичних заходів з застосуванням для боротьби з АЧС вакцинопрофілактики. Для нашого свинарства це є дороговказом для подолання сучасної кризи.
Отже попри назву “африканська”, АЧС завдає збитків у всьому світі. Її подолання є можливим за умов комплексного підходу, ефективної координації та міжнародної співпраці.
- Чому традиційні методи втрачають ефективність?
Традиційні методи, такі як карантин і біобезпека, не дали очікуваних результатів через:
- стрімке укорінення вірусу по всій території України;
- людський фактор, включно з приховуванням спалахів та неправильною утилізацією загиблих тварин;
- російську агресію.
В цьому році українське свинарство опинилося на межі катастрофи, адже існує ризик втрати до 50% і більше свинопоголів’я. Вірус вже охопив усю територію країни, і його подальшому поширенню сприяє людський фактор та ігнорування карантинних вимог. Нерідко загиблих свиней викидають у ліси, річки, поля чи сміттєзвалища, що лише посилює проблему. До цього додається загроза від диких кабанів, які є природним резервуаром і переносниками вірусу.
Якщо раніше вірус АЧС використовувався деякими недобреочесними свинарями під прикриттям галузевої асоціації для штучного створення дефіциту свиней і росту цін на них, то зараз він вийшов з-під контролю і “працює на війну”.
Американо-в’єтнамська вакцина “AVAC ASF Live” – реальний інструмент контролю ситуації, який у комплексі з іншими протичумними заходами та засобами дозволяє обривати спалахи і формувати навіть за умов епізоотії біозахисні ланцюги доданої вартості свинарства. Вона здатна створити груповий імунітет у 90 % щепленого свинопоголів’я вже через 2 тижні після одноразового щеплення. За відгуками в пресі та даними з актів протиепізоотичних заходів її застосування у Південно-Східній Азії, де ситуація з АЧС зараз чи не гірша за українську, стало єдиною надією свинарства стримати хворобу, яка вже не піддається традиційним методам боротьби.
- Успішні приклади з інших країн
Учасникам вебінару було представлено результати використання вакцини AVAC ASF Live в різних країнах:
- В’єтнам: понад 2,3 мільйона доз використано на внутрішньому ринку. У провінції Ланг Сон після вакцинації понад 30 тисяч свиней вдалося ліквідувати 90% спалахів. Подібні результати зафіксовані й у інших регіонах країни.
- Філіппіни: уряд закупив 160 тисяч доз, що стало частиною національної стратегії боротьби з АЧС.. Зараз розглядається можливість масового застосування вакцини не лише на обрив епізоотії, але для щеплення промислового свинопоголів’я на вільних від АЧС територіях
- Китай: у провінції Цао-Бан після вакцинації понад 100 тисяч свиней рівень смертності від АЧС знизився до мінімуму, а нові спалахи були повністю зупинені.
- Румунія: у лютому 2024 року країні учасниці ЄС було передано 10 тисяч доз вакцини для реєстраційних досліджень, які вже показали обнадійливі результати. Уряд планує закупівлю технології у В’єтнаму для власного виробництва цієї вакцини і можливого постачання в країни ЄС
- Домініканська Республіка: вакцинація активно впроваджується завдяки підтримці уряду та міжнародних організацій.За результатами її застосування в СШ А вакцину розглядають як препарат мобілізаційного резерву на випадок транскордонного заносу АЧС.
На жаль, дезінформація та популістичні заяви, які розповсюджує галузева асоціація свинарів, суттєво ускладнюють впровадження ефективних методів боротьби з АЧС. Наприклад, помилкове трактування інформації про вакцину або замовчування успішних кейсів з інших країн шкодить не лише виробникам, але й всій галузі.
Під час реєстрації на вебінар учасники залишали свої запитання, які були озвучені та детально обговорені.
Запис вебінару доступний для перегляду на YouTube-каналі Центру підвищення ефективності в тваринництві – CIAB UA.
