Нові дані британського дослідження ставлять під сумнів потенціал інсектного білка як стійкої альтернативи сої та рибному борошну у виробництві кормів для свиней та птиці. Дослідження виявило, що інсектне борошно має значно вищий вплив на клімат, ніж соєве або рибне борошно — навіть у найсприятливіших умовах виробництва.
Дослідження, проведене Ricardo-AEA Ltd на замовлення уряду Великої Британії, було спрямоване на оцінку екологічних наслідків використання білка з личинок чорної солдатської мухи (BSFL) у порівнянні з традиційними білками. Результати стали ударом по зусиллях галузі з декарбонізації тваринницького виробництва.
В рамках дослідження було застосовано оцінку повного життєвого циклу (cradle-to-grave) — від вирощування, збирання або вилову сировини до її переробки у корм. Порівнювалися п’ять систем: три варіанти інсектного борошна, а також соєве і рибне борошно. Розрахунки проводилися для 16 екологічних категорій, серед яких головною була зміна клімату, що вимірювалась у CO₂-еквівалентах на кілограм білка.
Основні результати:
- Інсектне борошно має вплив на клімат у межах від 12,9 до 30,1 кг CO₂-екв. на 1 кг білка, залежно від типу корму, на якому вирощуються личинки.
- Це у 5,7–13,5 раза вище, ніж у соєвого борошна, та у 1,8–4,2 раза більше, ніж у рибного.
- Із трьох варіантів інсектного білка найменший вплив демонструє той, що вироблений з харчових відходів, тоді як традиційне виробництво з використанням кормів — найшкідливіше для довкілля.
- Найбільшу кількість негативних впливів — 13 із 16 категорій — має саме традиційне інсектне борошно.
Автори дослідження наголошують, що результати сильно залежать від технічних умов виробництва, зокрема — джерел енергії. У «найкращому сценарії», за умов використання низьковуглецевої електроенергії, альтернативних технологій сушіння та оптимального розподілу співпродуктів, інсектне борошно може мати нижчі викиди вуглецю, ніж традиційні білки.
Також розглядалася перспектива використання фрасу (відходів личинок) як добрива. Хоча його не включено до повної LCA, швидкий аналіз наявних даних (REA) показав потенціал зменшення впливу на клімат завдяки здатності до утримання вуглецю. Водночас, потрібні подальші дослідження щодо стандартів складу, способів зберігання, дозування, дії на ріст культур та впливу на ґрунтову мікрофлору.
На основі даних автори роблять висновок, що інсектний білок наразі не є універсальним вирішенням проблеми декарбонізації тваринницького виробництва. Проте, за відповідних умов, він може стати частиною рішення у поєднанні з іншими факторами, такими як боротьба з вирубкою лісів чи надмірним виловом риби.
Читайте також:
Бразилія демонструє черговий ривок у експорті свинини
