Професорка Надя Евераерт (Левенський католицький університет, Бельгія) визначила резилієнтність як здатність свині швидко відновлюватися після стресу чи збою і повертатися до вихідного стану. За її словами, шлях до стійких тварин пролягає через кишечник: стан мікробіоти (комплексу кишкових бактерій) — один із ключових компонентів. На розвиток мікробіоти впливають генетика тварини, материнська передача та склад молока, середовище (гігієна, підстилковий матеріал), втручання під час відлучення (вік, підгодовування поросят), добавки для мікробіоти (пребіотики, пробіотики, симбіотики) та рівень добробуту й стресу.
Професор Домінік Мас (Гентський університет, Бельгія), який відкривав захід, оглянув показники виробництва свинини у світі та профіль захворювань за регіонами. За його оцінкою, годування формує до 70% витрат виробництва, тому відіграє важливу роль у підвищенні стійкості тварин. Він додав, що увага до резилієнтності зростатиме через скорочення використання антибіотиків.
Асоційований професор Ромео Санчес (Філіппінський університет, Лос-Баньйос) наголосив, що першою лінією захисту для стійкості є біобезпека, вакцинація та раннє виявлення хвороб. За його словами, африканська чума свиней (АЧС) — наразі найважливіший виклик для свинарства регіону. Ефективних методів лікування немає, тож основний спосіб боротьби — викорінення хвороби, оскільки довгострокове співіснування з АЧС економічно невигідне.
Професор Дефа Лі з Центру кормової індустрії Міністерства сільського господарства і сільських справ Китаю (Mafic) представив методи точного годування для оптимальної ефективності корму і стійкості тварин. Серед них — динамічні моделі прогнозування на основі бази даних кормів, системи точної доставки нутрієнтів, технології попереднього перетравлення та моделі кінетики травлення й ферментації.
Для української галузі це напрямок, що набуває практичного значення: АЧС залишається актуальним ризиком для вітчизняних господарств, а курс на скорочення використання антибіотиків у тваринництві — частина гармонізації регуляторики з ЄС. Підходи до підвищення стійкості свиней через годування та мікробіоту кишечника дають виробникам інструмент, що не залежить від ветеринарних препаратів і може застосовуватися вже на етапі раціону.
За оцінкою професора Домініка Маса, стійкість тварин означає не лише ефективний ріст за оптимальних умов, а й те, «як добре вони справляються, коли щось іде не так».
