На PIGS Farming Industry Forum та дансько-українській бізнес-конференції в агротехнологічному секторі у Львові українські експерти представили два взаємопов’язані висновки, які можуть змінити стратегію боротьби з африканською чумою свиней в Україні.
Андрій Бузун — професор епізоотології Національної академії аграрних наук України, пояснив механізм повторних спалахів АЧС на фермах із зразковим біозахистом.
Що кажуть дослідження
Збудник АЧС існує у двох фенотипах. Перший — активний, він негайно викликає клінічну картину і масову загибель поголів’я. Другий — проактивний: він не вбиває одразу, а накопичується в організмі свині без типових симптомів – лише із серопозитивністю. Справа у тому, що при цій хворобі антитіла не захищають організм від збудника: вони навпаки допомагають вірусу поширюватися в тканини.
Але найважливіше відкриття стосується поширення назовні. Проактивний фенотип адсорбується на поверхні певних бактерій робить їх «вірофорними» (термін запропонований ще у 1930-х роках академіком Зільбером при вивченні кліщового енцефаліту). Ці бактерії доставляють вірус, як таксі, до мигдаликів і слизових оболонок нового господаря. Критично важливо: ці бактерії притаманні мікробіому не лише свиней, а й гризунів, собак, кішок і навіть людини.
Почалося все з того, що колега Бузуна, мікробіолог Олена Кольчик, зробила бактерійний висів з носоглотки свині, яка вижила в осередку АЧС. Для забезпечення максимальної об’єктивності Бузун передав матеріал на сліпе дослідження кількох інфекцій. Через кілька днів отримав позитивний результат ПЛР на АЧС у бактерійному висіві.
Численні тривалі дослідження за ініціативи Бузуна, в рамках американського гранту і, паралельно, фундаментальної тематики НААН України, підтвердили:що проактивний фенотип збудника спричиняє вірофорію бактерій свині, які можуть заселяти слизові оболонки та шкіру широкого кола ссавців. Ці результати стали основою методичних рекомендацій «СтопАЧСмікс» з раннього упередження спалахів АЧС у промисловому свинарстві, затверджених ДПСС України у 2021 році і описані в науковій монографії ННЦ ІЕКВМ (м. Харків) та наукових статтях.
Чому людина стала головною загрозою для ферм
З 2014 року ситуація в Україні вийшла за межі, передбачені чинною нормативною базою. Вірус був занесений через дикого кабана, що є природним резервуаром збудника. Це перший подібний випадок в історії АЧС на євразійському континенті, і він забезпечив одночасне введення обох фенотипів як активного, так і проактивного.
Далі ситуацію ускладнила масова практика прихованого забою інфікованих свиней та їх реалізація. Вірус поширився серед людей через продукти харчування. Оскільки вірофорні бактерії є складовою мікробіому людини, люди, які контактували із зараженою продукцією, стали носіями — і тепер несуть вірус на ферми, долаючи запроваджені навіть в ЄС системи біозахисту свинарства.
Саме цим пояснюються випадки, коли спалах повторюється на одному підприємстві вдруге, втретє і навіть вчетверте, попри те, що після першого спалаху власники повністю переглянули протоколи безпеки. Бузун зазначив, що у зовнішньому середовищі вірус у такій формі не надто стійкий і піддається стандартним засобам дезінфекції — але проблема в тому, що невідомо, де саме він «зачепився».
Реакція данців: шок і запит на співпрацю
Директор Асоціації «М’ясної галузі» Микола Бабенко підкріпив це конкретними цифрами: одна данська ферма в Україні втратила у 2024 році 200 млн грн від спалаху і ще 150 млн грн витратила на перезапуск у 2025-му. У масштабах галузі, де сотні постраждалих об’єктів, йдеться про десятки мільярдів гривень втрат під час війни. Данські фермери, присутні на конференції, охарактеризували свій стан як «шок і безпорадність».
Данські підприємства в Київській і Тернопільській областях працюють за тими самими стандартами, що й у Данії. Вони добровільно заявляють про спалахи — і несуть колосальні втрати, не заражаючи сусідів. Але не розуміють, як захиститися далі, бо з таким типом ризиків у себе вдома вони ніколи не стикалися.
Єдиний вихід — вакцинопрофілактика. Об’єднана Рада українських виробників та переробників свинини у червні має намір направити пропозиції в усі 24 обласні протиепізоотичні комісії щоб зібрати заявки від господарств для реєстраційних досліджень ефективності вакцини. Данія, яка курує українську держветслужбу від імені ЄС, виявили зацікавленість у спільних дослідженнях і продовженні діалогу.
Вакцина є, але застрягла в регуляторному глухому куті
У Радянському Союзі наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років було розроблено, випробувано і зареєстровано щонайменше три вірус-вакцини проти АЧС. Вони зберігалися в мобілізаційному резерві й після розпаду СРСР залишилися в Росії. В’єтнам розробив власну вакцину, і представники Держпродспоживслужби України у 2026 році ознайомилися х з її можливостями під час торгової місії до країн Південно-Східної Азії.
Є надія, що її застосування як інструменту раннього упередження спалахів АЧС в комплексі відпрацьованих в Україні інших заходів метафілактики може стати бар’єром для обігу збудника в промисловому свинарстві та харчовому ланцюгу людини. Задля реалізації цієї надії в рамках відповідних страхових програм Державний регулятор має надати дозвіл на проведення держреєстраційних випробувань і ввезення вакцини для їх проведення, тобто організацію мобілізаційного резерву вакцини і тест-системи для діагностичного супроводу її застосування.
На жаль, проблема вже другий рік залишається в регуляторному глухому куті. Ввезення біологічних препаратів проти особливо небезпечних хвороб потребує дозволу держрегулятора, а ДПСС очікує попереднього узгодження позиції з ЄС. До того ж, в Україні досі немає нормативу, який регулює цифровий моніторинг руху таких препаратів по країні, чого хотів би Євросоюз від України.
Експерти пропонують вирішити обидва питання одночасно: відпрацювати стандартну операційну процедуру цифрового відстеження вакцини проти АЧС як пілотний проєкт — і тим самим дати регулятору інструмент, якого він потребує для узгодження з ЄС.
Що вже зроблено і що далі
Об’єднана Рада українських виробників та переробників свинини на початку травня розробила проєкт Робочої програми держреєстраційних випробувань в режимі разових дозволів Держрегулятора, ці пропозиції будуть направлені в усі 24 обласні надзвичайним протиепізоотичним комісіям, щоб зібрати заявки від господарств, зацікавлених у реєстраційних дослідженнях ефективності вакцинації. Дослідження планується проводити безпосередньо у вогнищах спалахів – тобто за єдино доступною на сьогодні традиційною з 19 сторіччя методологією. Для забезпечення їх доказовості робляться кроки із залучення до їх проведення міжнародних експертів ВООЗТ та ЄС.
Бабенко наголосив на стратегічному вимірі: АЧС може стати наступним бар’єром для євроінтеграції України на шляху вступу до ЄС, прецеденти вже були в Іспанії та Португалії. Масштаби спалахів у країнах членів ЄС були набагато менші ніж наші в Україні в 2024-2025 роках.
«Якщо цей шлях зараз не пройти, африканська чума свиней може стати стіною, яку буде дуже важко подолати. І чим раніше ми почнемо, тим швидше зможемо цей бар’єр прибрати», — підсумував Бабенко. Ба більше, данські інвестори вже відчули, що затримка з ліквідацією АЧС в Україні стає реальною загрозою загальноєвропейському бізнесу виробництва та переробки свинини.
