На ринку свинини не буває випадкових криз.
Коливання цін, падіння рентабельності та невизначеність — наслідок одного системного чинника: африканської чуми свиней (АЧС), яка роками руйнує поголів’я і дестабілізує ринок.
Саме тому питання викорінення АЧС стало ключовим на форумі «Зерно. Свині. М’ясо – 2025». Тут пролунала не чергова оцінка ситуації, а спільна політика, що має забезпечити керованість епізоотичної ситуації та відновлення довіри до української свинини.
Микола Бабенко, виконавчий директор Асоціації «М’ясної галузі» та голова Об’єднаної Ради українських виробників і переробників свинини, наголосив:
«2025 рік – це час, коли на одній спільній платформі бізнес, наука, уряд і міжнародні партнери співпрацюють задля посилення економіки України. Ми маємо не лише підтримку Європи, а й технологічне рішення – вакцину проти АЧС, ефективність якої маємо перевірити в Україні, сподіваємося вона доведе і в Україні свою безпечність і ефективність. Наступний крок – впровадження національної програми викорінення АЧС, створення українського “зеленого біощита”, а паралельно відкриття експортних ринків для української свинини».
Це позиція, що визначає новий стандарт: системність замість хаосу, профілактика замість втрат, контрольованість замість ринкових обвалів.
У своїй оцінці ринкових можливостей Микола Бабенко підкреслив і глобальний контекст:
«Країни, які впровадили вакцинопрофілактику АЧС, повернулися на міжнародний ринок і торгують між собою свининою. Україна може зробити так само. Ми повинні довести, що наша продукція безпечна і контрольована».
Україна сьогодні має унікальну ринкову перевагу:
— собівартість живої ваги вдвічі нижча, ніж у країнах ЄС;
— доступність кормів;
— високий потенціал модернізації виробництва;
— зростаючий попит на світових ринках.
Але ці переваги будуть реалізовані лише тоді, коли усунуто ключовий бар’єр — АЧС і відсутність системної біобезпеки. Саме прозорість, контрольованість і профілактика формують те, що на глобальному ринку сьогодні цінується вище будь-яких дотацій — довіру. Передумову стабільного ринку, прогнозованих цін і відкриття шляхів до експорту, здатних приносити економіці 6–12 млрд євро щороку.
Україна переходить до нової моделі: не реагувати на кризи, а керувати ризиками.
І саме ця стратегія визначатиме розвиток галузі у 2026 році й надалі.
