У цій статті розглядається взаємозв’язок між кількістю сосків та збереженістю поросят до відлучення, а також причина, чому генетична компанія Topigs Norsvin приділяє так багато уваги обліку кількості сосків у свиноматок, як в умовах виробництва, так і в рамках створення збалансованої племінної програми.
Матеріал підготовлений фахівцями із племінної роботи відділу глобальної технічної підтримки Topigs Norsvin.
Чому ж для нас важлива кількість сосків?
Компанія Topigs Norsvin пишається своєю збалансованою програмою з племінної роботи, в рамках якої відбувається покращення одних генетичних ознак у балансі з іншими. При цьому фахівці з племінної роботи ведуть постійний контроль за тим, щоб покращення однієї конкретної ознаки не призвело до втрат та зростання витрат на інших етапах виробничого ланцюжка. Одним з важливих елементів збалансованої племінної програми компанії є дотримання правила: кожне народжене порося має бути відлучено від своєї матері. Як зазначає Ханс Олійслагерс у своєму інтерв’ю для журналу компанії Topigs Norsvin “WE” 2019-2020:
“Молоко свиноматки є менш витратною і безпечнішою їжею для поросят, на відміну від дорогих замінників молока, що використувоються разом із технологіями штучного вигодовування”.
Як ми можемо вплинути на кількість сосків за допомогою генетики?
Кількість сосків є високо успадкованою ознакою, у багатьох дослідженнях успадкованість цієї ознаки становить понад 60% (див. таблицю 1). Це означає, що здебільшого варіацією кількості сосків можна управляти з допомогою інструментів генетики. При такому високому відсотку успадкованості ознака досить добре піддається добору, його досить просто відстежити у тварин будь-яких порід. Це дозволяє зробити висновок у тому, що з допомогою генетичного відбору ми можемо значною мірою вплинути на кількість формованих у тварин сосків.
Дослідження | Порода | Спадковість |
Ван та ін., 2000 | Ландрас | 0.66 |
Чжан та ін., 2000 | Chinese * European Tiameslan | 0.43-0.53 |
Лі та Ван, 2001 | Ландрас, Йоркшир і т.д. | 0.54-0.79 |
Хіроока та ін., 2002 | Мейшань * Голландські лінії | 0.53 |
Інші генетичні компанії задовольняються тим, що поросята намагаються самостійно розподілити між собою соски свиноматки. Чому ж Topigs Norsvin приділяє стільки уваги покращенню цієї ознаки?
Існують наукові докази, що підтверджують той факт, що менша кількість сосків призводить до більш високої смертності поросят. В одному з останніх досліджень, проведених вченими Лінкольнського університету, штат Небраска, було вивчено 750 свиноматок трьох різних генетичних ліній.
У середньому за досліджуваною групою кількість робочих сосків у свиноматок становила 14,6. Також було встановлено, що наявність додаткового функціонального соска дозволило скоротити загальну смертність до відлучення на 3,04%.
Крім того, було зафіксовано зменшення смертності після перехресного вигодовування на 3,71%, що свідчить про те, що навіть при регулюванні розмірів гнізда один додатковий робочий сосок у свиноматки дозволяє знизити відсоток падежу поросят.
Твердження про те, що свиноматки з меншою кількістю сосків так само ефективні у вирощуванні потомства, ніяк не підтверджуються науковими даними.
Чи не створює додатковий функціональний сосок проблем для свиноматки?
Під час дослідження, проведеного в Університеті Небраски, розглядався вплив додаткових сосків на продуктивність свиноматок у період лактації. Вченим вдалося оцінити такий вплив шляхом спостереження за змінами середньодобового споживання корму та товщини шпику у свиноматок у період лактації. Оцінка за рівнем регресії показала, що наявність додаткового робочого соска не істотно впливає на показники середньодобового споживання корму, товщини шпику і ваги поросят при відлученні.
Всі ці результати свідчать про те, що збільшення кількості робочих сосків не впливає на вищевказані показники свиноматки, проте здатне знизити відсоток падежу до відлучення, внаслідок чого відбувається збільшення кількості відлучених поросят у гнізді.
Як щодо інших показників якості сосків та вимені? Хіба ці характеристики менш важливі?
Існує загальновизнана думка про те, що поросята, що використовують соски свиноматки вище за пупок, ростуть швидше, ніж їхні побратими, які харчуються через соски, які знаходяться нижче пупка. Незважаючи на те, що в ході деяких досліджень було встановлено, що поросята, що використовують передні соски свиноматки, зазвичай набирають більшої ваги порівняно з родичами, що використовують задні соски, інші дослідження не виявили помітного зв’язку між положенням поросят під час підсмоктування і набором ваги.
Однак у більшості досліджень відзначалася слабка кореляція положення поросят під час підсмоктування зі збільшенням ваги у зв’язку з тим, що вдалося встановити факт значно сильнішого впливу ваги при народженні на подальші прирости ваги.
Так, у ході роботи над покращенням якості наших генетичних ліній ми виявили, що загальна кількість сосків вище пупка змінюється з віком, а, отже, оцінка даної ознаки в період до першого вигодовування не несе жодної практичної користі для дослідника (примітка: йдеться про те, що після народження тіло поросяти зростає нерівномірно, і співвідношення сосків, які розташовані при народженні вище пупка і нижче пупка змінюється в міру того, як по-різному росте передня і задня частина тулуба. Тому оцінювати співвідношення кількості сосків вище та нижче пупка має сенс тільки після того, як тварина повністю виросте).
В іншому дослідженні Erheijen (2001) не було виявлено суттєвого зв’язку між характеристиками вимені (коло, довжина та відстань між сосками) та передбачуваною племінною цінністю тварини за материнськими якостями. Так, протягом усього періоду лактації соски ставали лише тоншими і втрачали свою пружність через смоктання поросят.
В рамках досліджень також проводилося опитування серед працівників цеху опоросу, під час якого персоналу пропонувалося оцінити за шкалою від однієї до п’яти поведінку тварин, а також якість вимені та отриманого гнізда. Результати даного опитування показали, що фермери, які спостерігали рівномірний розподіл сосків у свиноматок, були схильні завищувати бали при оцінюванні тварин. Незважаючи на високі суб’єктивні оцінки, подальша робота виявила лише низьку успадкованість (0,10) за ознакою рівномірності розподілу сосків, а також незначний вплив генетики (0,16) на племінну цінність тварин за материнськими якостями.
В інших роботах вивчалися характеристики задніх сосків і кривизна вимені (примітка: йдеться про вигин задньої частини вимені), проте відсоток успадкованості за цими ознаками значно нижче, ніж за кількістю сосків, а отже, вони менш схильні до впливу з боку генетики.
Отже, виходячи з отриманих даних, які характеристики сосків і вимені становлять особливу важливість?
Зрештою, саме кількість сосків найбільше впливає на збереженість поросят. Незважаючи на те, що погляди фахівців галузі свинарства з цього питання часом значно відрізняються, наука надає нам незаперечні докази того, що збереження потомства безпосередньо залежить від кількості сосків у свиноматки.
Саме з цієї причини компанія Topigs Norsvin включила показник кількості сосків у племінну програму для всіх представлених у портфоліо компанії материнський ліній та продовжує вести активну роботу з покращення материнських якостей свиноматок генетики Topigs Norsvin.
Джерело: topigsnorsvin.