Про це повідомив Микола Бабенко – виконавчий директор Асоціації “Мʼясної галузі” на своїй фейсбук сторінці:
“Шлях до нього був складним, але ми його пройшли. Ще одне захворювання, що гальмувало розвиток м’ясної галузі і свинарства буде під контролем. Для України це внесення ясності, що вакцини проти АЧС є, визнані в світі ВООЗТ.”
Африканська чума свиней (АЧС) — одна з найнебезпечніших хвороб серед домашніх і диких свиней у світі. Це надзвичайно заразне геморагічне захворювання з летальністю до 100%, що створює серйозну загрозу для здоров’я тварин, місцевих економік, добробуту фермерів і біорізноманіття.
З січня 2022 року щонайменше 12 країн повідомили про перші спалахи АЧС, а ще 11 — про поширення хвороби на нові, раніше вільні зони. Лише у період із січня 2022 року до 28 лютого 2025-го через АЧС у світі з офіційних повідомлень втрачено понад 2 мільйони тварин — найбільше постраждали Азія та Європа. Крім того, якщо АЧС не контролювати, це може поставити під загрозу продовольчу безпеку, адже свинина забезпечує 31% світового споживання білка.
Попри зусилля країн, які вже впровадили заходи стримування, контроль над АЧС був складним через відсутність вакцин або ефективного лікування. Наукова спільнота досягла значного результату у розробці вакцин проти АЧС — деякі з них вже дозволено до польового застосування в окремих країнах.
Нові стандарти — гарантія безпеки та довіри
Всесвітня організація охорони здоров’я тварин (WOAH) підтримує інновації у сфері розробки вакцин. Водночас надзвичайно важливо, аби препарати, що застосовуються у польових умовах, були якісними, безпечними й ефективними. Використання неякісних або невідповідних вакцин може підірвати зусилля з контролю АЧС, адже такі препарати не забезпечують належного захисту. Ба більше, неефективні вакцини можуть сприяти поширенню хвороби або навіть призвести до рекомбінації вірусу вакцини з циркулюючими штамами АЧС, утворюючи нові, важче контрольовані варіанти.
Цього року під час 92-ї Генеральної сесії WOAH було прийнято стандарт вакцини проти АЧС, що засвідчує відданість країн-членів боротьбі з хворобою та використанню безпечних і відповідних вакцин. Цей стандарт покликаний надати країнам-членам і виробникам мінімальні вимоги до безпечних та ефективних вакцин. У ньому наголошується, що вакцини мають бути здатні знижувати тяжкість перебігу хвороби, обмежувати передавання вірусу та сформувати імунітет у тварин, тим самим зменшуючи виробничі втрати, спричинені АЧС.
Перед застосуванням вакцини повинні бути доведено безпечними — тобто, не викликати тривалих або тяжких клінічних ознак, не шкодити довкіллю та не містити диких штамів вірусу АЧС чи інших небезпечних агентів. Нарешті, вони мають відповідати генотипу вірусу, що циркулює у регіоні вакцинації, аби забезпечити ефективність і зменшити ризик поєднання різних штамів у новий, складніший для контролю варіант.
Вакцинопрофілактика — не панацея, а частина комплексного підходу
Вакцинація — потужний інструмент, якщо вакцини розроблені та застосовуються відповідно до міжнародних стандартів WOAH. Проте навіть найкраща вакцина не може бути єдиним засобом боротьби з АЧС.
Ефективне управління захворюванням вимагає комплексного підходу: біобезпека, обмеження імпорту, контроль переміщення тварин — і вже як доповнення до цього — вакцинопрофілактика. Рішення про застосування вакцин має ухвалювати ветеринарна служба кожної країни, з урахуванням епізоотичної ситуації, доступних фінансових і людських ресурсів, а також можливостей моніторингу після щеплення.
Завдяки подальшим інвестиціям у дослідження, контроль над АЧС стає реальністю. Якісні й ефективні вакцини у поєднанні з чинними заходами контролю суттєво зменшать вплив хвороби на здоров’я тварин і добробут людей.
Потенціал України та стратегічне значення впровадження вакцини
Україна має всі передумови для масштабного розвитку м’ясної галузі. За наявності ефективного контролю над АЧС країна здатна щороку виробляти понад 3 млн тонн свинини та генерувати до 12 млрд євро доданої вартості, зокрема завдяки синергії з біоетанольною галуззю. Важливою конкурентною перевагою є одна з найнижчих у світі собівартостей живої ваги свиней — лише €0,85/кг без ПДВ у 2023 році, що суттєво нижче порівняно з понад €2,0/кг у більшості країн ЄС.
Окрім стабілізації ситуації в галузі, впровадження вакцини відкриває для України доступ до експортних ринків, де вакцинопрофілактика визнається ефективним і прийнятним методом боротьби з АЧС — передусім країн Південно-Східної Азії. Це також створює можливість диверсифікації використання кукурудзи: близько 25% річного врожаю може бути використано у системах рідкої годівлі свиней, що підвищує внутрішню переробку та зменшує залежність від нестабільного експорту через Чорне море.
Умовою реалізації цього потенціалу є своєчасна реєстрація безпечної вакцини, яка вже довела свою ефективність у В’єтнамі, на Філіппінах та в Індонезії, а також впровадження комплексного підходу до контролю АЧС, що включає біобезпеку, контроль переміщення тварин і моніторинг після щеплення.
