Асоціація “М’ясної галузі” 19 травня 2025 року долучилась до форуму, який відбувся в Мінагрополітики та був присвячений перспективам розвитку агропереробки в Україні. До обговорення залучили представників бізнес-асоціацій, профільних галузей та експертів. Метою зустрічі стало окреслення стратегічних напрямів розвитку агропереробки на найближчі роки.
Міністр аграрної політики Віталій Коваль відзначив позитивну динаміку у секторі: агропереробка демонструє зростання попри складні умови. За підсумками 2024 року:
- виробництво м’яса та м’ясопродуктів сягнуло $3,8 млрд, що на 1,5% перевищує рівень 2021 року;
- переробка риби збільшилась на 8,1%.
- виробництво олії, тваринних жирів і молочних продуктів — на 13–14%;
- переробка фруктів і овочів зросла більш ніж на 27%;
Загальний експорт харчової продукції у 2024 році становив $5,7 млрд, що на 20,8% більше, ніж у 2023-му. Особливо динамічно зростав експорт м’яса та м’ясопродуктів — у 3,7 раза. Крім того, 60 українських молокопереробних підприємств уже акредитовані для експорту до ЄС.
Ці результати свідчать про поступовий перехід України від експорту сировини до експорту продукції з високою доданою вартістю. Міністр наголосив, що це відповідає стратегічній меті Мінагрополітики — перетворити Україну з аграрної країни на агроіндустріальну державу.
Серед подальших пріоритетів уряду у сфері агропереробки: імпортозаміщення, розвиток біоенергетики, впровадження інноваційних технологій, масштабування ініціативи «Купуй українське» на міжнародних ринках і нарощування експорту.
Мʼясна галузь — резерв зростання агроіндустрії
Україна має потенціал виробляти понад 2 млн тонн свинини щороку та генерувати до 12 млрд євро доданої вартості. Собівартість свиней жива вага без ПДВ в Україні найнижча в світі. Для порівняння в 2023 році була 0,85 євро/кг тоді як в країнах ЄС – понад 2,0 євро.
Важливим аспектом розвитку агросектору є також переробка рослинницької продукції. Наприклад, перед виробниками біоетанолу постає нова проблема: через відсутність розвиненого тваринництва вони змушені продавати побічні продукти (спиртову барду) за безцінь, що знижує їх рентабельність. Рішенням є розвиток свинарства з використанням цих продуктів у рідкій годівлі свиней — разом із кукурудзяним корнажем та іншими інноваційними кормами.
Такий підхід дозволить:
- знизити собівартість виробництва свинини;
- підвищити рентабельність агропереробного ланцюга;
- зменшити імпортну залежність;
- забезпечити стійкий дохід для свинарів та виробників біоетанолу;
- сприяти розвитку експорту продукції з високою доданою вартістю.
Синергія між біоетанольними заводами та свинокомплексами вже показує мультиплікативний ефект. Використання спиртової барди як рідкого білкового корму знижує витрати на відгодівлю на 40-50%, а собівартість живої ваги – до 30 грн/кг. Зниженню собівартості та переходу на рідку годівлю з використанням спиртової барди допомагає Центр підвищення ефективності в тваринництві. Така модель також відкриває альтернативний ринок збуту для до 10 млн тонн кукурудзи на рік – це близько 25% середньорічного врожаю, зменшуючи залежність від нестабільного експорту через Чорне море.
Крім того, розвиваються логістика, технічний сервіс, енергетика та з’являються нові робочі місця в аграрних регіонах. Екологічна вигода та циркулярна модель економіки – додаткові переваги.
За оцінками експертів, повноцінна реалізація цієї моделі – з переходом від експорту зерна до експорту готової м’ясної продукції – може приносити Україні від €6 до €12 млрд доданої вартості щороку.
Читайте також:
АЧС в Україні: від зонування до вакцинопрофілактики
