Створення доданої вартості в розмірі 6 млрд євро і більше через ланцюг «Зерно. Свині. М’ясо» має стати перспективним напрямок для розвитку країни в наступні роки. У світі споживання свинини щороку збільшується на 2 млн т. В той же час Україна виробляє біля 600 тис. т і тільки для внутрішнього ринку. Світові ціни на свинину дають можливість додану вартість формувати в середині країни. Такі галузі як свинарство і загалом м’ясна галузь мають великі перспективи щодо нарощення обсягів виробництва. Як досягти таких показників і що для цього потрібно зробити на рівні держави? На таку тему вели дискусію учасники щорічного бізнес-форуму «Зерно. Свині. М’ясо – 2024».
Ситуація з експортом зернових кардинально змінилася з 2022 року. Вони зараз з України експортуються практично без доданої вартості. Натомість ємкі в частині доданої цінності галузі, які можуть експортувати в рази більші об’єми м’яса, залишаються на стадії розвитку. Насамперед, йде мова про м’ясну галузь.
Виробляємо лише близько 600 тис. т свинини на рік. З таким об’ємом виробники здатні задовольнити лише внутрішнє споживання. До 2022 року внутрішнє споживання власним виробництвом не забезпечувалося. З 10% до 30% споживання свинини в середині країни – це був імпорт. В 2022 році відбулося збільшення світових цін на свинину. Вони практично подвоїлися. Відповідно імпорт став економічно недоцільним. А з іншого боку, споживання м’яса в середині країни зменшилося. Але через блокування експорту зерна і втрати економічної складової в експорті зернових для України стала цілком перспективною переорієнтація на експорт саме свинини. Світове споживання м’яса свиней збільшується щороку на 2 млн т. До 2030 року, за прогнозом Організації економічного співробітництва, обсяг споживання збільшитися на 16,5 млн т
розповів учасникам форуму керівник Асоціації «М’ясної галузі» Микола Бабенко.
Для ефективного розвитку українського свинарства необхідні дві умови – державна підтримка та розширення ринків збуту
За даними міністра аграрної політики та продовольства, станом на перше травня поточного року в усіх категоріях господарств поголів’я свиней становить 5 млн 100 тис. голів. Із них 66,5% припадає на безпосередньо організоване вирощування у підприємствах бізнесу. Натомість зменшується кількість поголів’я у населення. Торік реалізація на забій сільськогосподарських тварин становила понад 3 млн т, на 1,3% більше, ніж у попередньому році. Значну частку становить птиця – 56%; свинина – 28% і ВРХ лише 14%.
У профільному міністерстві переконані, що найбільші перспективи дійсно є наразі у свинарства. Тому що тут реально наростити поголів’я за короткий час. Враховуючи, що ціни на корма значно нижчі в Україні, ніж у світі, а ціна на м’ясо у світі зростає, то пріоритет звичайно залишається на українському боці.
Для ефективного розвитку українського свинарства необхідні дві умови – державна підтримка та розширення ринків збуту. Зараз Мінагрополітики працює над програмами допомоги фермерам у галузі свинарства.
Про це повідомив в. о. міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час вітального слова на щорічному бізнес-форумі «Зерно. Свині. М’ясо – 2024».
За його словами, щорічний приріст в галузі складає лише 3-4 %. Необхідно прискорювати нинішній приріст поголів’я і зробити цей процес незворотнім.
Щоб свинарство вийшло на новий рівень розвитку, треба забезпечити виконання двох умов. Перша – державна підтримка фермерів. І зараз Мінагрополітики працює над програмами щодо надання допомоги на маточне поголів’я свиней. Друга – розширення ринків експорту. Зокрема, європейських і Південно-Східної Азії
підкреслив Тарас Висоцький.
Як зазначив виконуючий обов’язки міністра, потенційний агровиробник свинини має розуміти, що матиме системну підтримку держави протягом 5-7 років, а згодом – ринки збуту продукції за кордоном. Це стимулюватиме інвестиції в галузь.
Крім того, Тарас Висоцький зазначив, що виробництво м’ясної продукції з доданою вартістю – це також вклад у розвиток економіки і забезпечення Сил оборони.
Запровадження програм, які дозволятимуть виробляти більше харчових продуктів з доданою вартістю, приміром, м’ясної продукції, – це вклад у розвиток економіки і забезпечення Сил оборони. Нам необхідна стала продовольча безпека для забезпечення харчовими продуктами українців і ЗСУ
зазначив Тарас Висоцький.
Він нагадав, що український агросектор займає велику частину в економіці держави і є одним з основних експортоутворюючих галузей у державному бюджеті. Мінагрополітики підготувало Стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року, одне із завдань якої – підтримка внутрішньої і світової продовольчої безпеки та нарощування виробництва продукції з доданою вартістю.
Після виробництва біоетанолу залишається рідкий протеїн, який трубами напряму постачають на ферму. Тварини споживають 24% протеїнову суміш, яка на 20% краще засвоюється
Далі учасники бізнес-форумі зосередили увагу на ще одній галузі, яка може суттєво покращити економіку свинарства та зробити продукцію м’ясної галузі ще більш конкурентною на світовому ринку. Мова йде про виробництво біоетанолу. В Україні цей тренд лише зароджується, проте галузь достатньо впевнено себе почуває. Вже є десятки гравців на цьому ринку. І їх кількість збільшуватиметься, бо законодавство сприятиме. Парламент підтримав у цілому законопроект № 3356-д щодо обов’язковості використання 5% частки біоетанолу в рідкому автопаливі з 1 травня 2025 року.
Виконавчий директор Асоціації «Укрбіоетанол» Тарас Миколаєнко розповів як при виробництві біоетанолу із 6 млрд євро в тваринництві можна зробити 12 млрд євро. Він вважає нонсенсом, що Україна при дешевих зернових та низьких зарплатах досі імпортує м’ясо з Європи. На його думку, потрібно інтенсивно впроваджувати виробництво біоетанолу та практику рідкого годування на тваринних комплексах.
Спочатку експерт навів приклади США, країн Європи та Китаю, який нещодавно ввів у себе 5% програму використання біоетанолу, не через екологію, а саме через тезу розвитку свинарства. До 2022 року ця країна купувала у нас 8-12 млн т кукурудзи, щоб отримати дешевий протеїн.
За словами пана Миколаєнка, американці, європейці та китайці впровадили інтенсивнішу технологію використання протеїну. Після виробництва біоетанолу залишається рідкий протеїн, який трубами напряму постачають до тваринницьких комплексів і тварини споживають 24% протеїнову суміш. Завдяки чому вони мають на 20% вищу засвоюваність. А цей продукт не висушений, не затрачена енергія, він фактично безкоштовний.
Для нарощування м’яса в першу чергу треба білок. З нього створюється будь-який живий організм. Як здешевити білок? Якщо він просто в кукурудзі, то в нього одна ціна, але якщо зерно розкласти на вуглеводи, білки та жири і додати доданої вартості, більше оплатити вуглеводневу частину, то протеїнова частина відповідно стає дешевше. Китай взяв цей приклад у американців, у європейців і на сьогоднішній день вони треті в світі по виробництву біоетанолу. Купують зерно, виробляють з його вуглеводневої частини біоетанол, а протеїнову частину відправляють на свинарство. Вони отримують одну з найдешевших свинин, дешеву шкіру – це основна сировина для легкої промисловості. Завдяки біоетанолу в ланцюгу доданих вартостей Китай мультиплікується в багато речей. Китай це все скопіював у американців.
США ж на початку 2000-х років, розмірковуючи про те, як забезпечити країну дешевим протеїном для виробництва м’яса не тільки свинини, а й курятини і всього іншого, ввели біоетанольну програму. На сьогоднішній день 40% американської кукурудзи або 120 млн т переробляється на біоетанол.
Європейці перейняли приклад американців і також в 2000-х роках в себе впровадили біоетанольну програму. На сьогоднішній день європейці переробляють до 20 млн т зернових і споживають 5-6 млн т спирту як пальне
розповів директор Асоціації «Укрбіоетанол» Тарас Миколаєнко.
В Україні вже створені механізми для інвестування в м’ясну галузь, що дає високу маржинальність
Останні 3 роки рівень рентабельності в свинарстві знаходиться на межі 200% і навіть більше. При реалізації потенціалу використання відходів спиртової, біоетанольної промисловості фактично рентабельність може подвоїтися. Глобальний ринок готовий купувати українську свинину. Споживання щороку у світі зростає на 2 млн т, тобто мова йде про довгострокову перспективу, про можливість інвестицій, які будуть працювати на Україну і на інвестора впродовж тривалого часу.
До слова, у нас вже створені механізми для інвесторів, як внутрішніх, так і зовнішніх, а вони готові інвестувати в економіку України, яка дає високу маржинальність. Детальніше про сучасне інвестиційне законодавство розповів в. о. виконавчого директора Ukraine Invest Олександр Мельниченко.
За його словами, два місяці тому закінчилось формування законодавства і воно запрацювала на повну силу. Закон «Про державну підтримку інвесторів із значними інвестиціями» передбачає, що той інвестор, сума інвестицій якого складає 12 млн євро + та створення 10 робочих місць отримує цілу низку преференцій від держави у вигляді: податку на додану вартість, земельних та митних зборів, підтримки відносно отримання земельної ділянки без торгів і ще цілу низку переваг. Після того, як він укладе з урядом спеціальний інвестиційний договір, то отримає 30% відшкодування витрат на інвестицію, зокрема, у вигляді відшкодування витрат на інженерно-транспортну інфраструктуру.
Ukraine Invest уже здійснює супровід цілої низки інвестиційних проєктів, де готуються заявки до подання в Міністерства економіки, які і дозволять потім уряду України і інвестору укласти між собою цей договір, що створює систему преференцій. Причому законодавство особливої уваги надало цілій низці сфер, які є дотичні до значних інвестицій – це зокрема, і переробна галузь. Тваринництво, і зокрема, свинарство в Україні завжди було в лідерах і сьогодні складається ситуацію, що має всі шанси вийти в світові лідери. Переробна галузь є надзвичайно важливою для держави України. Причому цей закон створює преференції не лише для зарубіжного, але й для українського інвестора. Держава також створила спеціальні інституції, які опікуються цією сферою. Серед них Ukraine Invest як урядовий офіс, на який покладено залучення і супровід інвестицій, аж до їх реалізації
повідомив в. о. виконавчого директора цього офісу Олександр Мельниченко.
Він також наголосив, що аналітична робота з інвесторами, які працюють в Україні проводиться 24 на 7. Зараз працюють над тим, щоб переробна галузь і зокрема, тваринництво зайняло особливе місце в системі українського експорту.
У 2023 році з’явилися перші американсько-в’єтнамські вакцини проти АЧС. Торік також були підписані перші міждержавні угоди між Філіппінами і В’єтнамом про торгівлю свининою від вакцинованих свиней
Отож, доповідачі щорічного бізнес-форуму «Зерно. Свині. М’ясо – 2024» переконані, що лише від м’ясної галузі при традиційних сухих кормах є всі можливості отримати 6 млрд євро доданої вартості. Ця цифра може подвоїтися і становити 12 млрд євро, якщо використовувати для годування відходи біоетанольної та спиртової промисловості. Так зробили країни ЄС, які фактично за 40 років пройшли шлях від сухої до рідкої годівлі, збільшивши частку підприємств свинарства до 70-80% в деяких країнах. Для України – це теж можливості, якими можна швидко скористатися та наповнити державний бюджет за рахунок збільшення виробництва і реалізації м’ясної продукції з високою доданою вартістю. На якісну українську свинину безперечно буде попит у світі.
Джеро оригіналу: Агробізнес Сьогодні
