Протокол призначений для розробки індивідуальних планів дій для конкретної ферми (FsAP) і застосовний до широкого спектра умов промислового свинарства. Дослідники перевірили його на 40 фермах у трьох регіонах Іспанії, які разом становлять 57,62% національного поголів’я свиней країни. У проєкті співпрацювали галузеві асоціації, компанії свинарського сектору та регіональна влада.
Головний висновок: ризик передавання АЧС від диких кабанів домашнім свиням найбільше залежить від двох чинників. Перший — присутність кабанів безпосередньо біля ферми. Другий — контаміновані вірусом предмети та транспорт, які може занести персонал або машини (фоміти). Це підкреслює важливість щоденних процедур біобезпеки, зокрема чіткого розмежування «брудних» і «чистих» зон на вході до приміщень.
Автори наголошують: фермерам потрібні кампанії з підвищення обізнаності та навчальні програми, щоб вони могли ухвалювати обґрунтовані рішення щодо власних господарств. Розроблений протокол дослідники описують як легко застосовний інструмент профілактики хвороб саме на межі контакту диких і домашніх тварин.
Механізм, який описали іспанські дослідники, — близькість диких кабанів до ферми та занесення вірусу транспортом чи персоналом, — прямо стосується ситуації в Україні: дикі кабани залишаються основним резервуаром АЧС і головним джерелом зараження домашніх господарств. Подібний протокол зовнішньої оцінки біобезпеки міг би стати практичним орієнтиром для українських свинокомплексів, які шукають системний підхід до захисту від хвороби, а не лише реагування на вже виявлені спалахи.
Автори дослідження оцінюють протокол як інструмент, що становить «значний інтерес» для профілактики хвороб на межі диких і домашніх тварин, особливо в контексті африканської чуми свиней — так сформульовано підсумковий висновок роботи, опублікованої у виданні Preventive Veterinary Medicine.

