Китай — найбільший у світі виробник свинини, на нього припадає близько половини світового обсягу. Зростання виробництва 2025 року перейшло і на початок 2026-го.
За даними Національного бюро статистики, у I кварталі 2026 року виробництво свинини зросло на 4,2% рік до року — до 16,7 млн тонн, а забій сягнув 200,3 млн голів (+2,8%). Головний драйвер — зростання продуктивності.
Уряд Китаю намагається збалансувати ринок: скорочує поголів’я свиноматок, утримує забійну вагу близько 120 кг та обмежує кредити й субсидії. Березнева директива передбачає зменшення поголів’я свиноматок до 36,5 млн голів (проти 39,6 млн наприкінці 2025 року).
За прогнозом USDA, у 2026 році Китай вироблятиме близько 59,5 млн тонн свинини — майже на рівні 2025-го.
Ціни продовжують знижуватися. Середня ціна живця за січень–17 червня становила 11,3 юаня/кг — на 4,2 юаня/кг (27%) менше, ніж торік. Оптова ціна на тиждень до 22 червня — 14,5 юаня/кг (−28% р/р).
Тиск створюють надлишкова пропозиція та слабкий попит: споживачі переходять на дешевші білки — яйця, тофу, соєві продукти. З квітня, після державних закупівель до резервів, ціни стабілізувалися. У другому півріччі очікується стабільність або незначне зростання через скорочення виробництва.
Імпорт за січень–травень 2026 року знизився: сукупний ввіз свинини впав на 30%, до 314 тис. тонн. ЄС залишається найбільшим постачальником попри антидемпінгові мита (4,9–19,8%); Іспанія — №1, Бразилія та Велика Британія — №2 і №3. Частка Британії в загальному імпорті свинини Китаю зросла до 8% (+1 в.п.). США втрачають частку через відповідні мита.
Найбільший світовий ринок свинини нарощує самозабезпеченість і тисне на ціни, витісняючи імпорт. Це посилює конкуренцію постачальників на альтернативних напрямках — зокрема ринках Південно-Східної та Східної Азії, на які орієнтується й українська галузь.
