Підписанням Закону про експропріацію у 2025 році президент ПАР Сиріл Рамафоса запустив масштабну земельну реформу, яка, згідно з урядом, має забезпечити «справедливий і рівний» доступ до землі. Закон дозволяє вилучати приватну власність «в інтересах суспільства» з компенсацією, однак у деяких випадках допускається експропріація без жодної компенсації.
Фермерські об’єднання Південної Африки, зокрема AgriSA, заявляють про загрозу праву приватної власності, яке є фундаментом аграрної системи країни. За словами генерального директора AgriSA Йоганна Котзе, цей закон «ставить під загрозу сталий розвиток сільського господарства та продовольчу безпеку».
Побоювання посилює й економічний аспект: з 2019 по 2023 роки борги агросектора в комерційних банках становили в середньому 52% ВВП галузі, і без права власності доступ до фінансування може бути суттєво ускладнений. Це, у свою чергу, може зменшити інвестиції та обсяги виробництва.
AgriSA наголошує, що підтримує необхідність реформ, але не ціною інвесторської довіри та економічної стабільності. Паралелі вже проводять із Зімбабве, де масова експропріація без компенсацій у 2000-х роках призвела до втрати врожайності, голоду та масового безробіття у сільському господарстві.
Як працює закон?
Перед вилученням власності уряд зобов’язаний спробувати домовитися з власником про купівлю на справедливих умовах. Якщо домовленості не досягнуто, подається офіційне повідомлення про намір експропріації, після чого власник має 30 днів на подання заперечень. Після розгляду заперечень — уряд видає остаточне рішення та визначає компенсацію. Спори можуть вирішуватися в суді або через медіацію.
Юристи зазначають, що положення про «нульову компенсацію» обмежене окремими випадками, не є загальним правилом і контролюється судами. Закон також відповідає Конституції ПАР, яка передбачає справедливу компенсацію.
Політичні розбіжності
Ухвалення Закону викликало гостру політичну дискусію. Опозиційна партія «Боротьба за економічну свободу» (EFF) стверджує, що закон надто м’який і не вирішує питання історичної несправедливості в земельній сфері. Водночас партія «Демократичний альянс» (DA), яка входить до коаліційного уряду, подала позов до суду, вимагаючи визнати закон неконституційним.
Попри юридичні запобіжники, фермери побоюються, що нові правила ускладнять роботу агросектору, знизять врожайність та інвестиційну привабливість. Хоча закон формально не допускає свавільного вилучення майна, його практичне застосування викликає чимало запитань.
