У липні 2025 року Україна та ЄС домовилися про перегляд умов Зони вільної торгівлі (DCFTA), що стало одним із найважливіших кроків у поглибленні торговельної інтеграції. Середній рівень зростання тарифних квот склав 91% — це суттєве розширення доступу української продукції до ринку ЄС у порівнянні з довоєнним періодом.
Найбільше зростання квот отримали:
- Мед: з 6 тис. до 35 тис. тонн (+483%). За середньою ціною близько 3 500 €/т, це відкриває потенціал додаткового експорту на до 100 млн євро.
- Яйця та альбуміни: з 6 тис. до 18 тис. тонн (+200%), що може принести близько 15,6 млн євро.
- Висівки та залишки: з 21 тис. до 85 тис. тонн (+304%), з експортним потенціалом понад 10 млн євро.
Ці позиції демонструють зростання довіри до української продукції та її конкурентоспроможності на європейському ринку.
Етанол: позитивний, але обмежений сигнал
Квота на етанол збільшена на 25% — з 100 тис. до 125 тис. тонн. Хоча це нижче середнього приросту, сам факт розширення доступу до цього сегмента є важливим сигналом відкритості з боку ЄС. Утім, експерти наголошують, що паливний етанол, який не конкурує з харчовими товарами, має бути виведений з-під квот на час війни, оскільки його виробництво сприяє енергетичній безпеці Європи.
Продукти, які залишились без змін
Попри загальне розширення квот, деякі чутливі категорії — свинина, яловичина, баранина та сигарети — не отримали приросту. Це свідчить про те, що ЄС і далі обережно ставиться до продукції, яка має високі стандарти безпеки та конкуренції на внутрішньому ринку. Прорив у цих секторах можливий лише після додаткового узгодження санітарних норм.
Збільшення квот відкриває нові перспективи для українських експортерів агропродукції з високою доданою вартістю. Проте для повного використання цього потенціалу потрібне подальше гармонізування стандартів, розвиток логістичної інфраструктури та посилення боротьби з шахрайством на зовнішніх ринках.
