Згідно з коротким звітом Rabobank щодо глобального ринку свинини за І квартал, COVID-19, як і раніше, залишається найбільшою невизначеністю для глобального ланцюжка поставок свинини. Пандемія внесла чимало змін в управлінні ланцюжками поставок та моделей споживання, які розвиватимуться.
Витрати на виробництво продовжують зростати: вартість доставки, ціни на енергоносії та ціни на фуражне зерно разом із витратами на робочу силу створюють проблеми для ланцюжків постачання свинини. За умов уповільнення економіки виробникам та переробникам важко перекласти всі додаткові витрати на споживачів, тому маржа буде під тиском.
Світовий імпорт та експорт свинини, ймовірно, скоротиться проти рівня 2021 року, зазначили в Rabobank – здебільшого через зниження попиту на імпорт із боку Китаю мірою відновлення місцевого виробництва. Хоча традиційні країни-імпортери, в основному Японія та Південна Корея, а також деякі нові, швидше за все, збільшать імпорт. Великим експортерам потрібно знайти новий баланс між попитом і пропозицією.
Читайте також:
Виробництво сільгосппродукції в Україні зросло на 40%
Ключові моменти зі звіту Rabobank:
- Китай. Слабкий попит на свинину зменшує тиск на ціни. Виробництво свинини зростатиме за рахунок покращення якості свиноматок.
- Європа. Надлишок пропозиції в Європі знижує ціни. АЧС поширюється на північ Італії, потенційно ускладнюючи торгівлю.
- США. Скорочення постачання свиней у І півріччі підтримає ціни та допоможе компенсувати зростання витрат. COVID порушує забій і розподіл, загрожуючи попиту.
- Бразилія. Суха погода знову підвищує ціни на корми. Очікується, що рік виборів принесе більшу волатильність на ринку свиней.
- Південно-Східна Азія. Спалахи COVID-19 та АЧС впливають на ринки свинини. Виробництво свинини у В’єтнамі та на Філіппінах зростатиме, хоча й повільно.
- Японія. Попит слабшає мірою поширення COVID-19. Імпорт свинини високий, тому що яловичина дорожча.
Джерело: agrotimes.ua.