Країни Азії готові відкривати свої ринки для українських виробників свинини — і це хороша новина для галузі. Поява великих експортних партнерів може збільшити поголів’я вшестеро і зробити цю галузь перспективною для інвестицій
В’єтнам, Філіппіни та Сингапур стануть новими ринками збуту для української свинини. Це врятує галузь, яка постраждала від епізоотії африканської чуми в 2024 році та тривалий час імпортувала від 10 до 30% від загального споживання свинини. В профільній асоціації розповідають, що відкриття експорту на ці преміальні ринки приноситимуть Україні додатково 6−12 млрд євро доданої вартості щороку, а також простимулюють переробку 10 млн т зерна в біоетанол і корми. На чому базується економіка свинарів, NV Бізнес розповів Микола Бабенко, виконавчий директор «Асоціації «М’ясної галузі» та директор Центру підвищення ефективності в тваринництві.
Чим важливі для України В‘єтнам, Філіппіни та Сингапур?
Це традиційні ринки збуту в усьому світі. А ми зацікавлені вивезти з піке наше вирощування та переробку свинини, які мають бути експортно-орієнтованими. Україна вже 20 років є нетто-імпортером цієї продукції та не забезпечує себе в повному обсязі.
Чому так відбулося?
Для України експорт свинини був закритий. Надлишок продукції викликав спад цін всередині країни. Відповідно, скорочувалася рентабельність вирощування. Бувало, що свинарі заходили в «мінус». І це ніяк не стимулювало розвиток цього напряму. Тепер, коли у нас будуть відкриті канали експорту, бізнес зможе довгостроково планувати інвестиції. Це дає надію, що галузь приноситиме прибуток не час від часу, а в довгостроковій перспективі. Відкриття ринків Азії посилює ці надії.
Наразі нам немає чого постачати. Ми досі залишаємось в суттєвому дефіциті, який виник після спалахів африканської чуми свиней (АЧС) в Україні в 2024 році. Через це було втрачено до 40% поголів’я. Але ми маємо надію, що у нас вийде перезапустити галузь. Свинарство наразі високомаржинальне й може створювати додатково для країни від 6 до 12 млрд євро доданої вартості щороку.
Привабливі ринки
Чому саме ринки країн Азії, а не ЄС, куди ми інтегруємось?
Це найбільші ринки збуту свинини, куди постачає свої надлишки і Євросоюз. Євросоюз — № 1 в світі на ринку свинини. Він забезпечує 50% світової торгівлі, хоча в останні роки і скорочує власне поголів’я, навіть до рівня самозабезпечення по деяких країнах, таких як Нідерланди, наприклад. Через малу географічну площу (як 2 області України) і високу концентрацію населення, в Нідерландах свиней в 4 рази більше, ніж було в Україні в 24 областях до повномасштабного російського вторгнення. Навіть Бельгія, площею, як одна область України, до великої війни мала в 2 рази більше свиней. Потенціал для нашої країни — величезний, а азійські ринки збуту — безмежні. Експортувати продукт, який вдесятеро дорожчий за зерно і потребує вдесятеро менше логістичних потужностей простіше, ніж поставляти дешеве зерно і нічого не залишати в економіці Україні.
Чи правильно я розумію, задум полягає в тому, аби посісти місце Євросоюзу, який скорочує постачання свинини на ринки Азії? Про яку саме продукцію йдеться?
Так. Йдеться про заморожене м’ясо.
Є розуміння, які обсяги можемо постачати до цих країн?
Враховуючи, що споживання свинини в країнах Азії зростає, воно вже втричі більше на душу населення, ніж в Україні, обсяги поставок можуть досягти 1 млн т. Це вдвічі більше, ніж наша країна виробляє на рік. Тобто це достатньо привабливі ринки збуту. І вони однозначно перспективніші за країни Європейського Союзу.
Чому так?
Європейські країни виставлятимуть нам зависокі вимоги та захищатимуть власних виробників. До того ж азійські ринки для нас преміальніші. Вони дають більше заробітку.
Наскільки відрізняються ціни на свинину в Азії та ЄС?
Ситуація динамічна. Накладається конфлікт на Близькому Сході. Я порівняю з українськими цінами. Ціни в Азії на живих свиней в 2,5−3 рази вищі, ніж в Україні. І якщо задатися питанням, наскільки це вигідно для нашої економіки, то варто порівняти собівартість вирощування свиней. В Україні собівартість 1 кг живої ваги в 2025 році становила менше ніж 1 євро, а в країнах Євросоюзу — понад 2 євро. Очевидно, що для економіки і бізнесу є стимул навести лад в цій галузі. До того ж на ринках країн Азії дефіцит свинини такий, що фізично перекрити його внутрішнім виробництвом не вдасться через брак території та дефіцит кормів.
То які розрахунки у вас на ринки Азії?
Ми плануємо за рахунок цих ринків вийти на виробництво 3 млн т свинини щороку. Поки це здається космічною цифрою при щорічному виробництві 500−600 тис. т. З них — 2 млн т будуть експортуватися, 1 млн тон — споживатиметься в Україні.
Перспективний сегмент
Які переваги отримає Україна?
Коли збільшується виробництво, воно стає технологічним, конкурентоздатним. Це буде виграшно і для українського споживача. Сподіваємось, що все ж таки м’ясо стане доступнішим для населення України насамперед. І споживання м’яса свинини у нас збільшиться. Наразі в Україні воно становить 12−14 кг на душу населення проти 40 кг у В’єтнамі, де понад 100 млн людей. В’єтнам демонструє стрімке економічне зростання, там покращується добробут населення. Розвиток свинарства сприятиме поліпшенню добробуту українців.
Що дає підстави так вважати?
Україна — дуже технологічна країна, що видно за нашим агросектором. Тому наростити обсяги виробництва свинини геть не складно.
Скільки зерна може перероблятись в Україні на корми для потреб виробників свинини?
До повномасштабної війни свинарі споживали десь 2 млн т зерна на рік для виготовлення кормів. З урахуванням нарощування виробництва і відкриття зовнішніх ринків, обсяги переробки зерна в Україні зростуть до 10 млн т. І, як я зазначав, галузь може генерувати 6−12 млрд євро доданої вартості щороку.
Що ви маєте на увазі?
У нас активно розвивається біоетанольна галузь, яка дає дохід. Як це працює? Зерно, перед тим, як воно стало кормом для тварин, проходить переробку на спирт (біоетанол) — там створюється додана вартість. А потім відходи спиртової промисловості ідуть на годівлю тваринам — свиням. Годувати ними птицю не можна в нативному вигляді без сушки. Для свиней — це ідеальний корм. Рідкі корми не дають бізнесу втрачати на приростах. Для нас це можливість подвоєння доходу від вирощування свиней, де додана вартість може збільшитись вдвічі — до 12 млрд євро в середині країни.
Де ви бачите будівництво свинокомплексів для такого суттєвого збільшення виробництва свинини?
Особливість свинарства полягає в тому, що воно може розвиватися в будь-якому регіоні країни. Ми допомагаємо бізнесу масштабуватися або інвесторам правильно увійти в цю галузь, без типових помилок. Свинарство швидке для розгортання. Воно може спокійно розвиватися навіть на прифронтових територіях. Там якраз з логістикою зерна більше проблем, тому логічно залишати його на переробку в корми. І є населення, яке потребує продуктів харчування. Там достатньо успішно працюють наші м’ясопереробні підприємства. Взяти хоча б Харківську область. Після епізоотії АЧС переробники з Харківщини їздили за сировиною на Львівщину. Тому ми не можемо сказати, що свинарство має регіональні обмеження. Україна придатна для цього виду бізнесу в усіх регіонах без винятків.
