Свинарська галузь Мексики продовжує зростати у 2025 році, зберігаючи помірні темпи завдяки покращенню генетики, зниженню виробничих витрат та стабільному внутрішньому попиту. Про це йдеться у піврічному звіті Міністерства сільського господарства США (USDA) про ринки тваринництва та продукції в Мексиці.
Виробництво та споживання
Згідно з прогнозами, виробництво свиней у 2025 році зросте на 1% — до 22,4 млн голів, що пов’язано з вигідною ціновою кон’юнктурою, нижчими витратами та кращою інтеграцією сектора. Для порівняння, у 2024 році показники залишалися на рівні 22,2 млн голів через вплив вірусних хвороб (PRRS і PED) та низькі ціни в першій половині року.
Очікується незначне зростання обсягів забою — до 21,5 млн голів, переважно завдяки активності готельно-ресторанного та інституційного сектору (HRI).
Споживання свинини продовжить зростати і сягне 2,83 млн тонн у перерахунку на тушу, що обумовлено збільшенням чисельності населення, зростанням доходів і позитивним сприйняттям свинини як здорового та універсального джерела білка, особливо в центральних і південних регіонах. У 2024 році споживання зросло на 5%, адже свинина залишається другою за доступністю після курятини.
Імпорт та зовнішня торгівля
Попри зростання внутрішнього виробництва, імпорт свинини залишиться стабільним — близько 1,45 млн тонн, оскільки місцеві потужності поки не можуть повністю задовольнити попит, особливо з боку HRI-сектору. США залишаються основним постачальником із часткою понад 85%, далі — Канада (11%) та Бразилія (2%), яка скористалась президентським декретом про безмитний імпорт у межах антикризових заходів.
Також стабільним залишиться імпорт жовтої кукурудзи для кормів — близько 70% потреби, головним чином із США.
Експорт зросте на 2%, що пов’язано з послабленням песо, яке підвищує конкурентоспроможність. Основні ринки — Японія, США та Південна Корея. Мексика орієнтується на постачання продукції з високою доданою вартістю, переважно до країн Азії.
Стратегічні виклики та перспективи
Свинарська галузь Мексики, попри тиск вірусних захворювань, поступово відновлюється завдяки покращенню біобезпеки, генетики та управлінських практик.
Зростання внутрішнього виробництва, стабільний імпорт і посилення попиту на диференційовану продукцію свідчать про консолідацію внутрішнього ринку, що мотивує мексиканських виробників до інновацій та підвищення якості.
