Вірус виявили 30 липня 2026 року в тілі мертвого дикого кабана в муніципалітеті Віролахті на південному сході Фінляндії. Це перший підтверджений випадок АЧС на території країни.
Відтоді хворобу підтвердили ще у 37 окремих диких кабанів. Один із заражених кабанів знайдений у муніципалітеті Пюхтяа — за межами первинного осередку виявлення. Це свідчить, що вірус уже поширився на ширшу територію, а не залишився локалізованим у місці першого випадку. Поширення на нову територію ускладнює завдання ветеринарних служб з локалізації спалаху.
Для української галузі свинини фінський випадок — черговий приклад того, наскільки дорого коштує поширення АЧС через диких кабанів: саме вони лишаються основним джерелом зараження і в українських осередках хвороби. Ризик втрати чи обмеження зовнішніх ринків через карантинні заходи добре знайомий і вітчизняним виробникам, які також залежать від здатності швидко переорієнтувати збут.
Прямого впливу на українську зовнішню торгівлю ситуація у Фінляндії поки не має. Країни не конкурують на одних і тих самих експортних ринках. Проте загальний прецедент важливий для оцінки економічних ризиків галузі. Досвід Фінляндії варто відстежувати як орієнтир того, у яку суму можуть обходитися галузі подібні спалахи.
Luke — фінська державна науково-дослідна установа, яка вивчає природні ресурси та готує економічні прогнози для сільського господарства країни. За оцінкою інституту, кінцевий розмір втрат для галузі залежатиме від того, чи встигнуть фінські виробники перенаправити експортні поставки на нові ринки. Підтверджений спалах АЧС традиційно тягне за собою обмеження чи повну заборону імпорту свинини з ураженої країни з боку торговельних партнерів. Тому питання альтернативних напрямків збуту стає для галузі ключовим.
